Чар новакування
і нова дитина в новацькому рої

Нас­прав­ді не бу­ло б жод­но­го рою і жод­но­го гніз­да та, ма­буть, і вза­га­лі но­ваць­ко­го ула­ду, як­би «чар но­ва­ку­ван­ня» іс­ну­вав ли­ше для но­ва­ків. Ко­жен брат­чик і кож­на сес­трич­ка пере­жи­ли на со­бі і той щи­рий ди­тя­чий азарт, і хви­лю­ван­ня, і ра­дість, і по­тяг до піз­нан­ня.

На кож­них схо­ди­нах ви від­кри­ва­є­те своє сер­це ді­тям, і во­ни на­пов­ню­ють йо­го сво­єю без­по­се­ред­ніс­тю і мір­ку­ван­ня­ми, сво­ї­ми беш­ке­та­ми і не­ви­чер­пною енер­ґі­єю.

«Чар но­ва­ку­ван­ня» іс­нує та­кож в спіл­ку­ван­ні брат­чи­ків і сес­три­чок між со­бою, в спіль­но­му по­шу­ку, в роз­мо­вах при пла­ну­ван­ні свят, те­ре­но­вих ігор чи зма­гів. У то­му особ­ли­во­му вог­ни­ку в очах ви­хов­ни­ків, які ді­лять­ся між со­бою вра­жен­ня­ми чи іде­я­ми.

До та­ких брат­чи­ків і сес­три­чок зав­жди тяг­нуть­ся ді­ти. По­хо­див­ши рік на схо­ди­ни, від­був­ши та­бір, но­ва­ки по­чи­на­ють при­во­ди­ти до рою сво­їх дру­зів, су­сі­дів, ро­ди­чів, дру­зів сво­їх су­сі­дів і ро­ди­чів сво­їх дру­зів. Ви­ни­кає при­род­не пи­тан­ня: що з тим всім ро­би­ти? Що ро­би­ти з ди­ти­ною, яка прий­шла до рою по­се­ред ро­ку? Як до­пов­ни­ти схо­ди­ни рою, щоб но­ва ди­ти­на не по­чу­ва­ла се­бе ні­я­ко­во, а за­нят­тя бу­ло од­но­час­но ці­ка­вим і ко­рис­ним всім но­ва­кам? В який спо­сіб пра­виль­но за­лу­чи­ти ди­ти­ну до плас­то­вої ви­хов­ної прог­ра­ми? Спро­бу­є­мо для по­чат­ку з'я­су­ва­ти по­ве­дін­ку ви­хов­ни­ків в «екс­тре­маль­ній си­ту­а­ції».

Си­ту­а­ція

Ви з під­не­се­ним нас­тро­єм при­хо­ди­те на схо­ди­ни до сво­їх но­ва­ків, яким близь­ко 8 ро­ків і з яки­ми ви зай­ма­є­тесь за прог­ра­мою тре­тьої но­ваць­кої про­би. Під­го­ту­ва­ли над­зви­чай­но ці­ка­ві схо­ди­ни, роз­по­відь, іг­ри, майс­тру­ван­ня, ска­жі­мо, за роз­ді­лом «Плас­то­ве знан­ня і вмін­ня»: Діз­най­ся і по­яс­ни, що та­ке но­вац­тво, юнац­тво, стар­шоп­лас­тунс­тво і сень­йо­рат. А в до­мів­ці ок­рім рою на вас че­ка­ють ще троє аб­со­лют­но нез­на­йо­мих ді­тей 6, 9 і 10 ро­ків…

По­ра­ди

Спо­кій­но! Не зчи­няй­те га­ла­су і ме­туш­ні! По­вір­те, в пер­ші хви­ли­ни зна­йомс­тва ді­ти з ве­ли­ким вив­ча­ю­чим ін­те­ре­сом спос­те­рі­га­ють по­я­ву но­во­го «ле­ґен­дар­но­го» до­рос­ло­го в їхньо­му жит­ті. Ви­ла­зи­ти вам на го­ло­ву і вип­ро­бо­ву­ва­ти вас на міц­ність во­ни поч­нуть, в най­гір­шо­му ви­пад­ку, хви­лин за 10. То­му ви­ко­рис­тай­те цей час для «на­па­ду» — пос­мі­хай­тесь. Ла­гід­но і ро­зу­мі­ю­че пос­мі­хай­тесь ді­тям і їх бать­кам. Чем­но при­ві­тай­тесь і так са­мо ла­гід­но та ро­зу­мі­ю­че по­яс­ніть бать­кам но­вих ді­тей, як вас зва­ти, о кот­рій го­ди­ні по­чи­на­ють­ся за­нят­тя і ко­ли ді­тей пот­ріб­но заб­ра­ти.

Як­що на цьо­му за­нят­ті ви зап­ла­ну­ва­ли про­гу­лян­ку — му­си­те від­ра­зу пе­реп­ро­си­ти і по­про­си­ти бать­ків з діть­ми прий­ти у ін­ший час. Ви не зна­є­те, чи ди­ти­на не за­гу­бить­ся бі­ля пер­шо­го ма­га­зин­чи­ка з ґум­ка­ми і мо­ро­зи­вом, не зна­є­те, чи в ди­ти­ни не­має, ска­жі­мо, сер­це­вих чи нир­ко­вих хво­роб, які б об­ме­жу­ва­ли її участь у рух­ли­вих іг­рах, ви не мо­же­те бу­ти впев­не­ними, чи ди­ти­на бу­де слух­ня­но і чем­но по­во­ди­ти­ся в но­ваць­ко­му гур­ті, нап­рик­лад, пе­ре­хо­дя­чи до­ро­гу.

Ду­маю, орі­єн­ту­ю­чись в умо­вах ва­шо­го осе­ред­ку, ви від­ра­зу змо­же­те ске­ру­ва­ти но­вих ді­тей та їх бать­ків на «шлях іс­ти­нний». А він по­ля­гає в то­му, що про­во­ди­ти плас­то­ву ви­хов­ну прог­ра­му за­нять од­но­час­но для 6, 7, 8, 9 і 10-річ­них не­мож­ли­во. Так са­мо не­мож­ли­во, як не­мож­ли­во в но­ваць­ко­му рої пра­цю­ва­ти од­но­час­но з 18 но­ва­ка­ми чи но­вач­ка­ми. Ко­жен ви­хов­ник зо­бов­'я­за­ний дба­ти про якість ви­хов­но­го про­це­су! То­му ла­гід­но та ро­зу­мі­ю­че ске­ро­вуй­те но­вих ді­тей до ін­ших брат­чи­ків та сес­три­чок, як­що ваш рій пе­ре­пов­не­ний або є над­то ве­ли­ка різ­ни­ця у ві­ці. За­лу­чай­те до пра­ці з ро­я­ми бать­ків, стар­ше юнац­тво і ко­лиш­ніх ви­хов­ни­ків, які те­пер не ма­ють рою, як­що ді­тей біль­ше, ніж ви­хов­ни­ків, але не пе­ре­і­нак­шуй­те плас­то­ву сис­те­му ви­хо­ван­ня нас­тіль­ки, щоб щось плас­то­ве, но­ваць­ке в ній до­во­ди­ло­ся шу­ка­ти.

Обов­'яз­ко­во по­яс­ніть бать­кам, що ми в Плас­ті не пе­ре­би­ра­є­мо на се­бе фун­кцію ви­хо­ван­ня ди­ти­ни в сім­'ї, а на­ма­га­є­мось до­пов­ни­ти це ви­хо­ван­ня плас­то­ви­ми прин­ци­па­ми: лю­бов до Бо­га і Ук­ра­ї­ни, до­по­мо­га ін­шим, слух­ня­ність, на­ма­ган­ня піз­на­ти се­бе і ста­ти кра­щим. В та­ко­му ви­пад­ку бать­кам і ор­га­ні­за­ції не­об­хід­но на­ла­год­жу­ва­ти спів­пра­цю, щоб ви­хо­ван­ня бу­ло гар­мо­ній­ним і ефек­тив­ним. Та­кож роз­ка­жіть, що ди­ти­на має поз­на­йо­ми­тись з но­ваць­ким ро­єм, від­ві­да­ти де­кіль­ка за­нять і са­ма зро­зу­мі­ти, чи їй це по­до­ба­єть­ся і чи во­на хо­че бу­ти в Плас­ті. Оце й усе. Для пер­шої зус­трі­чі з бать­ка­ми — виста­чить.

Час зай­ня­ти­ся діть­ми! Смі­ли­во про­водь­те зап­ла­но­ва­не за­нят­тя! Ли­ше до­дай­те до програ­ми кіль­ка ігор, які до­по­мо­жуть ди­ти­ні адап­ту­ва­ти­ся в но­во­му со­ці­яль­но­му ко­лі і но­во­му по­бу­то­во­му се­ре­до­ви­щі. Це кон­так­тні іг­ри, іг­ри з іме­на­ми та іг­ри, де всі учас­ни­ки от­ри­му­ють по­зи­тив­ні оцін­ки та емо­ції.

Всі го­то­ві до за­нять? По­ї­ха­ли!

Гра «По­тяг»

Всі ста­ють лан­цюж­ком, три­ма­ю­чи один од­но­го за по­яс. Ви­хов­ник — «Па­ро­тяг», но­вац­тво — «Ва­гон­чи­ки».

Ви­хов­ник, по­віль­но ру­ша­ю­чи, зас­пі­вує:

«Їде, їде по­тяг».

Но­вац­тво пов­то­рює: «Їде, їде по­тяг».

Ви­хов­ник: «Це наш рій».

Но­вац­тво пов­то­рює: «Це наш рій».

Ви­хов­ник ка­же наз­ву рою, нап­рик­лад:

«Хо­роб­рі їжа­ки».

Но­вац­тво пов­то­рює наз­ву рою.

Ви­хов­ник, зу­пи­ня­ю­чись бі­ля ша­фи, ка­же: «При­ї­хав до стан­ції ”Ша­фа”. Зу­пин­ка. Всі ви­хо­дять. Тут ми скла­да­є­мо наш вер­хній одяг». Важ­ли­во справ­ді зу­пи­ни­ти­ся і дос­лі­ди­ти ша­фу. Ог­ля­ну­ти по­ли­ці і ві­ша­ки, по­ру­ха­ти двер­ця­та.

Піс­ля то­го, як но­вац­тво зі всім поз­на­йо­ми­ло­ся і все в цьо­му ку­ти­ку зро­зу­мі­ло, ви­хов­ник ого­ло­шує, щоб всі зіб­ра­ли­ся, бо по­тяг від­прав­ля­єть­ся да­лі. По­віль­но ру­ша­ю­чи, ви зно­ву зас­пі­вуєте: «Їде, їде по­тяг». Но­вац­тво пов­то­рює…

Приб­лиз­но в та­кий спо­сіб мож­на при­ї­ха­ти до стан­цій, які на­зи­ва­ють­ся «стіл для за­нять», «точ­ку­ван­ня», «ком­п'ю­тер», «те­ле­фон», «скринь­ка з ви­ря­дом для те­ат­раль­них за­нять», «сміт­нич­ка», «ві­ник», «шаф­ка з гор­нят­ка­ми і та­рі­лоч­ка­ми», «чай­ник»... Обов­'яз­ко­во від­ві­дай­те стан­цію «гі­ґі­є­ни»: уми­валь­ник, щоб з'я­су­ва­ти, як зак­ру­чу­ють­ся кра­ни або чим ви­ти­ра­ти ру­ки; та­кож вар­то уточ­ни­ти різ­ні ню­ан­си і особ­ли­вос­ті по­ве­дін­ки в ту­а­ле­ті, наприк­лад, як за­ми­ка­ти і від­ми­ка­ти две­рі та як зли­ва­ти во­ду.

Як­що ви від­чу­ва­є­те, що но­ва­ки доб­ре орі­єн­ту­ють­ся і за­пам­'я­та­ли по­чат­ко­ві сло­ва, при­знач­те ко­гось з них «Па­ро­во­зи­ком», а по­тім не­хай ко­жен спро­бує по чер­зі.

В та­кий спо­сіб мож­на поз­на­йо­ми­тись і з су­сі­да­ми, як­що кім­на­та для за­нять зна­хо­дить­ся в бу­дин­ку, де є ще якісь ор­га­ні­за­ції або плас­то­ві ви­хов­ні час­ти­ни.

Тепер дітям треба познайомитись між собою. Іг­ри на зна­йомс­тво но­ва­кам, які вже доб­ре зна­ють один од­но­го, не­ці­ка­ві, а но­ва­ку, який впер­ше прий­шов на схо­ди­ни — не­об­хід­ні. Спро­буй­те:

Та­нок «Нав­па­ки»

Щоб все вда­ло­ся, мо­лод­шо­му і се­ре­дньо­му но­вац­тву пот­ріб­но заз­да­ле­гідь зро­би­ти кар­тки з їх­ні­ми іме­на­ми і при­че­пи­ти до од­нос­трою, як іден­ти­фі­ка­тор. Всі ста­ють в ко­ло, дів­ча­та мо­жуть бра­ти­ся за ру­ки, а хлоп­ці клас­ти ру­ки на пле­чі.

Ме­ло­дію мо­же­те при­ду­ма­ти са­мі або візь­міть щось по­діб­не до «Один ве­ли­кий па­лець».

Ви­хов­ник зас­пі­вує:

«Зіб­ра­ли­ся на схо­ди­ни ве­се­лі но­ва­ки.

В до­мів­ці стрі­ли брат­чи­ка,

                   що зветь­ся… Нав­па­ки».

Ви­хов­ник ка­же своє ім­'я, нап­рик­лад: «Саш­ко». Звер­та­єть­ся до но­вац­тва: «Нав­па­ки?»

Но­ва­ки ма­ють пра­виль­но ска­за­ти ім­'я нав­па­ки («Ок­шас»).

Всі рит­міч­но плес­ка­ють в до­ло­ні і пов­то­рю­ють ім­'я та ім­'я нав­па­ки, нап­рик­лад:

«Са-шко нав­па­ки Ок-саш»,

                   «Ок-саш нав­па­ки Са-шко».

Ви­хов­ник про­дов­жує:

«Зіб­ра­ли­ся на схо­ди­ни ве­се­лі но­ва­ки.

В до­мів­ці стрі­ли но­ва­ка,

                               що зветь­ся Нав­па­ки».

На­зи­ває ім­'я но­ва­ка, нап­рик­лад: «Миш­ко».

Но­вац­тво нав­ви­пе­ред­ки на­ма­га­єть­ся ска­за­ти «Миш­ко» нав­па­ки.

Ко­ли в них вий­де пра­виль­но — всі рит­міч­но плес­ка­ють в до­ло­ні і пов­то­рю­ють:

«Ми-шко нав­па­ки Ок-шим»,

                   «Ок-шим нав­па­ки Ми-шко».

Да­лі зас­пі­ву­ють всі ра­зом:

«Зіб­ра­ли­ся на схо­ди­ни ве­се­лі но­ва­ки.

В до­мів­ці стрі­ли но­ва­ка,

                               що зветь­ся Нав­па­ки».

А ви­хов­ник на­зи­ває по чер­зі іме­на всіх но­ва­ків, що є на схо­ди­нах.

Ду­же важ­ли­во при то­му плес­ка­ти всім но­ва­кам. Це фік­сує в ді­тей ра­діс­не і схваль­не сприй­нят­тя один од­но­го. Гра до­дає під­не­сен­ня і ве­се­лої ат­мос­фе­ри.

Той са­мий та­нок, тіль­ки для дів­чат:

«Зіб­ра­ли­ся на схо­ди­ни но­вач­ки й но­ва­ки.

Зус­трі­ли там сес­трич­ку, що зветь­ся

                               Нав­па­ки» — і так да­лі.

Ко­ли но­вац­тво доб­ре нав­чить­ся й іме­на всіх пе­рес­пі­ває, цей та­нок мо­же пе­рей­ти в рух­ли­ву гру:

«Які но­ва­ки»

«Зіб­ра­ли­ся в до­мів­ці: ве­се­лі, хо­роб­рі, швид­кі, ви­со­кі, міц­ні, друж­ні, ву­ха­ті, но­са­ті, стри­бу­чі, ба­ла­ку­чі… но­ва­ки. І при­ві­та­ли­ся: Го­туйсь!»

Зро­зу­мі­ло, що це все пот­ріб­но про­ка­зу­ва­ти і по­ка­зу­ва­ти так, щоб но­вац­тво всти­га­ло шви­день­ко по­ка­за­ти, яки­ми во­ни є.

Піс­ля то­го мож­на чем­но сіс­ти в ко­ло і при­га­да­ти, що но­ва­ки: «Люб­лять Бо­га і Ук­ра­ї­ну, до­по­ма­га­ють ін­шим, слу­ха­ють­ся бать­ків…» Це бу­де на­го­да но­ва­кам по­ка­за­ти своє знан­ня Но­ваць­ко­го За­ко­ну, і во­ни, звіс­но, до­по­мо­жуть вам, на­зи­ва­ю­чи зна­ні їм точ­ки. Ди­ти­ні, яка впер­ше на схо­ди­нах, це дасть мож­ли­вість поз­на­йо­ми­тись з мо­раль­ни­ми чес­но­та­ми, які ми пле­ка­є­мо в ор­га­ні­за­ції.

Мо­же­те зро­би­ти цю роз­мо­ву всту­пом до під­го­то­ва­ної на схо­ди­ни роз­по­ві­ді. Но­ва ди­ти­на ма­ла б по­чу­ва­ти се­бе ціл­ком зруч­но, ад­же з ото­чен­ням во­на вже в ос­нов­но­му зна­йо­ма, з пра­ви­ла­ми вза­є­мо­дії теж, на­віть по­чат­ко­ві но­ваць­кі знан­ня ко­рот­ко ок­рес­ле­ні.

Як­що в рої є міс­це і ви да­лі пра­цю­ва­ти­ме­те з ці­єю ди­ти­ною, то на дру­гих чи тре­тіх схо­ди­нах спро­буй­те ство­ри­ти на­го­ду, щоб ди­ти­на мог­ла ви­я­ви­ти се­бе, пред­ста­ви­ти своє «Я» ін­шим, зай­ня­ти свою ком­фор­тну ні­шу в рої і біль­ше до­ві­да­тись про плас­ту­нів но­ва­ків. В Ук­ра­ї­ні роз­роб­ле­ні нап­рям­ні пер­ших 6 схо­дин, які ок­рес­лю­ють ос­нов­ні ви­мо­ги для но­ва­ка при­хиль­ни­ка:

1. Роз­мов­ляй ук­ра­їнсь­кою мо­вою.

2. Поз­на­йом­ся з но­ва­ка­ми з тво­го рою.

3. Діз­най­ся обов­'яз­ки но­ва­ка.

4. Діз­най­ся, що та­ке но­ваць­ка вклад­ка.

5. Прид­бай плас­то­вий од­нос­трій.

6. Під­го­туй­ся до за­я­ви всту­пу.

Обов­'яз­ко­во піс­ля 5-6 схо­дин ще раз зустрінь­тесь з бать­ка­ми ди­ти­ни, щоб біль­ше роз­ка­за­ти їм про ор­га­ні­за­цію Пласт, про те, які за­нят­тя від­ві­дує їх ди­ти­на і в який спо­сіб бать­ки мо­жуть до­лу­чи­ти­ся до спра­ви. Бать­ки та­кож по­вин­ні зна­ти про членсь­ку вклад­ку, но­ваць­кий од­нос­трій і на­пи­са­ти за­я­ву впи­су ди­ти­ни до Плас­ту. Зреш­тою, це все є у пра­виль­ни­ку УПН, то­му прос­то по­дам ци­та­ти з про­єк­ту пра­виль­ни­ка, прий­ня­то­го ВРОК 2003 ро­ку в Ки­є­ві (то­го, що ще очі­кує на ра­ти­фі­ка­цію).