Новацький вертеп

(сце­на­рій для дів­ча­ток 6-7 ро­ків)

Ук­ра­ї­ноч­ка:

Ве­чір доб­рий вам ба­жа­єм!

Доб­рий ве­чір вам усім!

Вас ві­та­єм, прос­лав­ля­єм

З на­шим свя­том зо­ло­тим!

 

Но­вач­ка:

Я є но­вач­ка з кар­патсь­ко­го краю,

Хоч ще ма­лень­ка, але вже знаю:

Різ­двя­на зір­ка на не­бо вий­де,

Ма­лий Ісу­сик до ді­ток прий­де.

Ма­лий Ісу­сик, Бо­жа ди­тин­ка.

Бу­де Свят­ве­чір, бу­де ялин­ка.

Бу­де ко­ляд­ка в кож­ній ха­ти­ні,

Нас­та­не вті­ха по Ук­ра­ї­ні.

 

Чор­те­ня:

Я ма­лень­ке чор­те­ня,

Вред­не, ка­пос­не щод­ня.

Я не мо­жу зро­зу­мі­ти:

Ну для чо­го так ра­ді­ти?

Че­рез не­мов­ля крик­ли­ве

Всі чо­мусь та­кі щас­ли­ві!

 

Ко­ляд­нич­ка:

Я ма­лень­ка ко­ляд­нич­ка,

В ме­не теп­лі ру­ка­вич­ки.

В ме­не ша­лик, плащ, спід­ни­ця,

Не бо­ю­ся сні­го­ви­ці.

Чор­ту ска­жу: нас ба­га­то,

Ра­зом нас не по­до­ла­ти.

 

Ба­ба Яга:

Га-га-га-га

Я є ба­ба, я — Яга.

Як міт­лою за­ме­ту,

Всіх вас зі зем­лі зме­ту.

Ми з чор­том ко­лє­ги дав­ні

І на вся­ку шко­ду справ­ні.

Пе­рес­тань­те ус­мі­ха­тись,

Бо я бу­ду дра­ту­ва­тись.

 

Фея:

Я є фея із хма­рин­ки,

Йшла на ка­ву до сні­жин­ки,

Та по­чу­ла, що в цій ха­ті

Різ­на не­чисть є зав­зя­та.

Я вам ска­жу: сядь­те ти­хо,

До­сить на­ро­би­ли ли­ха.

А сьо­год­ні світ­ла дни­на

І свят­кує вся ро­ди­на.

 

Ци­ган­ка:

Я ци­ган­ка чор­на

На усе про­вор­на.

Мо­же, з тої свар­ки

Бу­ду їс­ти шквар­ки.

Ча­ри-ба­ри-оку­ля­ри,

Ду­же люб­лю я до­ля­ри.

Ну, а свя­то — то є фай­но,

Щоб на­їс­ти­ся, зви­чай­но.

 

Ко­за:

Ме-е-е-е-е!

Хтось кли­кав ме­не?

Я ко­за пля­мис­та.

Ні з се­ла, ні з міс­та,

Ні чор­на, ні бі­ла,

Ні змер­зла, ні впрі­ла.

Свя­та хо­чу і не хо­чу,

Всіх вас тут пе­ре­то­ло­чу.

Ме-е-е-е-е!

 

Ан­ге­лик дзво­нить дзві­ноч­ком.

 

Ан­ге­лик пер­ший, ча­рів­ний:

Мир у ха­ту вам при­но­сим,

За­кін­чи­ти свар­ку про­сим.

Бо ми доб­ру віс­тку ма­єм,

Що десь над кар­патсь­ким пла­єм

На­ро­ди­ла­ся на­дія,

Що до нас іде Ме­сія.

 

Ан­ге­лик дру­гий, ус­міх­не­ний:

Хай за вік­ном хур­те­ча злить­ся,

Та зір­ка вже зій­шла за об­рій.

Го­рить ялин­ка у світ­ли­ці.

З Різ­двом Хрис­то­вим, лю­ди доб­рі!

Ан­ге­лик тре­тій, сяй­ли­вий:

Дніп­ро об­няв дзвін­кі Кар­па­ти,

А в ха­ті вже ку­тя і сі­но.

Доз­воль­те за­ко­ля­ду­ва­ти.

З Різ­двом Хрис­то­вим, Ук­ра­ї­но!

 

Ко­ляд­ки: «При­ле­ті­ли ян­го­ля­та», «Ко­ля­ди».

Ан­ге­лик чет­вер­тий, блис­кіт­ли­вий:

А на цьо­му, лю­бі брат­тя,

Ко­ля­ду кін­ча­єм.

Щас­тя, до­лі цьо­му до­му

Ми щи­ро ба­жа­єм.

За ко­ля­ду бе­ре­мо ма­лу на­го­ро­ду,

Не для се­бе, а для ук­ра­їнсь­ко­го на­ро­ду.

Пам­'ят­ка для ви­хов­ни­ків

Вер­теп роз­ра­хо­ва­ний на те, щоб бу­ло яко­мо­га біль­ше пер­со­на­жів, аби кож­на ди­ти­на ма­ла роль. Са­мі ро­лі є не­ве­ли­ки­ми, щоб ди­ти­на не бу­ла пе­ре­ван­та­же­на ін­фор­ма­ці­єю і вив­чи­ла один вір­шик, але якіс­но. Ді­ти в та­ко­му ві­ці охо­че вчать на­пам­'ять. Ро­лі пот­ріб­но роз­по­ді­ля­ти, по­чи­на­ю­чи з най­менш ці­ка­вих і при­ваб­ли­вих, при цьо­му як­най­біль­ше їх «роз­рек­ла­мо­ву­ю­чи», щоб ді­ти са­мі на них зго­ло­си­ли­ся. Інакше в кін­ці до­ве­деть­ся при­му­шу­ва­ти ді­тей гра­ти ту чи ін­шу роль, то­ді в них про­па­дає нат­хнен­ня й ін­те­рес до вер­те­пу. В цьо­му вер­те­пі є аж 4 ро­лі ан­ге­ли­ків. Як пра­ви­ло, ба­га­то дів­ча­ток в та­ко­му ві­ці хо­чуть ни­ми бу­ти. То­му ці ро­лі кра­ще роз­да­ва­ти вкін­ці. При пот­ре­бі наз­ви пер­со­на­жів мож­на за­мі­ни­ти, за­леж­но від ін­те­ре­сів ді­тей. Що­до кос­тю­мів, то це кра­ще до­ру­чи­ти бать­кам, дав­ши при цьо­му свої ре­ко­мен­да­ції. Не за­будь­те уточ­ни­ти, чи кос­тю­ми ма­ють бу­ти по­верх одя­гу, чи під кур­тки.

Ко­ляд­ки до вер­те­пу кра­ще ро­зу­чу­ва­ти нез­вич­ні (на­род­ні). Тра­ди­цій­ні заз­ви­чай ма­ють ба­га­то церковнос­лов­'янсь­ких, нез­ро­зу­мі­лих для ді­тей слів, а крім то­го, ді­ти, як пра­ви­ло, вчать пев­ні ко­ляд­ки в ко­лі сім­'ї. Як і кож­ну піс­ню, ко­ляд­ку кра­ще вчи­ти, по­ка­зу­ю­чи сло­ва ру­ха­ми, тан­цю­ю­чи сво­є­рід­ний та­нець, який ві­доб­ра­жає її сю­жет.

Слід та­кож пам­'я­та­ти, що в та­ко­му ві­ці ді­ти рід­ко пе­рес­лі­ду­ють мер­кан­тиль­ні ін­те­ре­си. Вже в стар­шо­му ві­ці во­ни на­ма­га­ють­ся за­ро­би­ти яко­мо­га біль­ше гро­шей. Для мо­лод­ших же участь у вер­те­пі має при­но­си­ти в пер­шу чер­гу за­до­во­лен­ня. З влас­но­го дос­ві­ду мо­жу ска­за­ти, що не вар­то влаш­то­ву­ва­ти біль­ше трьох вис­ту­пів на день, бо ді­ти ста­ють не­у­важ­ни­ми, їм стає не­ці­ка­во ви­ко­ну­ва­ти весь час ту ж са­му роль.

Пот­ріб­но пе­ред­ба­чи­ти хар­чу­ван­ня, мож­ли­вість пог­рі­ти­ся і схо­ди­ти в ту­а­лет. Слід­куй­те, щоб ді­ти не бу­ли пе­ре­ван­та­же­ні різ­но­ма­ніт­ни­ми сум­ка­ми, мі­шеч­ка­ми і т.д. По-пер­ше, їм бу­де нез­руч­но з ни­ми хо­ди­ти, а по-дру­ге, є ве­ли­ка ймо­вір­ність що-не­будь за­гу­би­ти. Вра­хо­вуй­те та­кож, що ді­ти не мо­жуть хо­ди­ти над­то швид­ко і над­то дов­го, особ­ли­во на мо­ро­зі чи в дощ. Візь­міть со­бі на до­по­мо­гу ко­гось із ви­хов­ни­ків. Бать­ків мож­на зап­ро­си­ти на якийсь ос­нов­ний вис­туп, але уни­кай­те їх пос­тій­но­го суп­ро­во­ду. Не­хай ді­ти зви­ка­ють до вас. Не за­будь­те мі­ні­маль­ну ап­теч­ку, бо вся­ке мо­же тра­пи­ти­ся. І пам­'я­тай­те, що ви — са­ма доб­ро­та і ус­міх­не­ність. Ба­жаю ус­пі­ху!

пл. розв. Кат­ру­ся Крав­чук

«Ко­ля­ди»

Ко­ля­ди, ко­ля­ди, (2)

А ви ме­не не пи­тай­те, а ка­ла­чик дай­те.

Ко­ля­дую-дую, де ков­ба­су чую.

Там і за­но­чую (2).

Біг­ла те­лич­ка по сні­го­ви­ці

Та й у дядь­ків бік (2).

Я ж то­бі, дядь­ку, за­ко­ля­дую.

Ви­не­си пи­ріг (2).

Як не ви­не­сеш пи­ро­га,

Візь­му во­ла за ро­га

І по­ве­ду на тор­жок,

І вик­ру­чу пра­вий рі­жок,

Пра­вий рі­жок.

Дай ще книш (2),

Бо впу­щу в ха­ту миш (2).

А ще дай ков­ба­су (2),

Бо я ха­ту роз­не­су (2).

Дай дзво­ник за­ла­та­ти (2),

Бо не хо­че ка­ла­та­ти (2).