Нумо, мандруймо!

Гніз­до­вий вог­ник. Роз­по­ча­ла­ся гра «За­пи­тай про що хо­чеш». Звіс­но, но­вач­ки, як і біль­шість ді­тей, вмі­ють і люб­лять скла­да­ти ан­ке­ти для дру­зів, ро­ди­чів, од­нок­лас­ни­ків. Щоправ­да, пи­тан­ня в них од­но­тип­ні: улюб­ле­ний ко­лір, спі­вак, гру­па, стра­ва, фільм, кни­га, шкіль­ний пред­мет, рос­ли­на, тва­ри­на то­що. Та­кі пи­тан­ня й лу­на­ли на вог­ни­ку. Аж рап­том од­на но­вач­ка за­пи­тує: «А яке міс­то тур­ки на­зи­ва­ли Ілі­бот?» Ду­ма­ли-га­да­ли, так і не вга­да­ли. Ніх­то не знав, що йшло­ся про наш слав­ний Львів.

А який парк у Льво­ві най­дав­ні­ший? А від­ко­ли рух тран­спор­ту у Льво­ві є пра­вос­то­рон­нім? Чи є в су­час­но­му міс­ті ву­ли­ця Ниж­ні ва­ли?..

Пи­тан­ня си­па­ли­ся, май­же не зна­хо­дя­чи, на жаль, від­по­ві­дей. Звід­ки ж но­вач­ка все це знає?

Ви­я­ви­ло­ся, що це св. Ми­ко­лай роз­крив чем­ній ди­ти­ні ба­га­то-ба­га­то та­єм­ниць рід­но­го міс­та! Дев­'ят­над­ця­то­го груд­ня ми­ну­ло­го ро­ку дів­чин­ка знай­шла під сво­єю по­душ­кою по­ма­ран­че­вий па­ку­нок, а в ньо­му — чу­до­ву книж­ку з ма­лю­ноч­ка­ми, фо­тог­ра­фі­я­ми, схе­ма­ми, ка­зоч­ка­ми, ле­ґен­да­ми, вір­ша­ми, піс­ня­ми, опо­ві­дан­ня­ми і на­віть на­у­ко­во-по­пу­ляр­ни­ми на­ри­са­ми. І це ще не все! У кни­зі є кон­курс «За­гад­ки міс­та Ле­ва», а та­кож «Ман­дрів­ка Льво­вом» (гра на фор­за­ці).

Ось так на­ше гніз­до поз­на­йо­ми­ло­ся з но­вин­кою ви­дав­ниц­тва «Аверс» — кни­гою «Та­єм­ни­ці міс­та Ле­ва» (Львів, 2004).

Бе­зу­мов­но, нам, львів­'я­нам, слід під­кріп­лю­ва­ти лю­бов до рід­но­го міс­та знан­ням йо­го іс­то­рії. Гос­тям, за­ча­ро­ва­ним кра­сою Льво­ва, кор­ті­ти­ме до­ві­да­ти­ся що­най­біль­ше йо­го та­єм­ниць. Ну, а плас­ту­нам, які влас­не тут ко­лись пос­та­ли, усім без ви­нят­ку, пот­ріб­но все-все зна­ти про Львів.

Отож, ці­ка­вих ман­дрів!

Лі­дія Чир

Декілька цікавинок з рубрики Ірини Котолбулатової «Нотатки з історії Львова»

Історичні назви міста

За часів князів Галицьких місто Лева мало назву Львігород або Львіград.

Греки вже у 1292 р. згадували про Львів, називаючи його Літбон, Літбона.

Після захоплення міста у 1349 р. польським королем Казимиром, в ньому оселилося багато німців, які називали його Лембурга, Лемборг, Лембург, Лемберг, Леонбург, Левенсбург, а поляки, що жили у Львові, називали його Львув. Латиною назва міста звучала як Лембурга, Леонтополіс, Леополіс, Леон, Лівовія, Леополія. Турецькі автори називали його Ілі, Ільво, Ілібот, Ілібов, Ільбадір, а російською мовою наше місто звучить як Львов.

Найстаріша книжка про Львів

Найстаріша літературна праця про Львів — це рукописний щоденник купця Мартіна Груневега з Гданська, за походженням німця, який мешкав у Львові в 1582 — 1602 роках. Рукопис Груневега містить нарис історії міста, документальні малюнки Львова, схематичний план тогочасного міста та плани розташування деяких львівських будівель.