Ді­ти та но­ві ін­фор­ма­цій­ні тех­но­ло­гії:
по­зи­тив­ні та не­ґа­тив­ні нас­лід­ки но­вої куль­ту­ри людсь­ко­го жит­тя

(скорочено)

Но­ві ін­фор­ма­цій­ні тех­но­ло­гії нап­ри­кін­ці XX сто­літ­тя ста­ють не тіль­ки го­лов­ною ру­шій­ною си­лою прог­ре­су, за­со­бом спіл­ку­ван­ня між дер­жа­ва­ми, ком­па­ні­я­ми, уні­вер­си­те­та­ми, но­вою фор­мою тор­гів­лі, а й по­туж­ним за­со­бом нав­чан­ня, улюб­ле­ною іг­раш­кою. Чи­ма­ло ді­тей, на­віть у ма­ло роз­ви­не­них кра­ї­нах, за­хоп­лю­ють­ся ком­п'ю­тер­ни­ми та те­ле­ві­зій­ни­ми іг­ра­ми, які при­ваб­лю­ють їх ди­на­міч­ни­ми сю­же­та­ми, вик­ли­ка­ють гос­трі від­чут­тя.

Є без­ліч мож­ли­вос­тей ви­ко­рис­тан­ня ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій — від са­мос­тій­но­го скла­дан­ня до­сить дос­ко­на­лих прог­рам, ство­рен­ня сво­їх сто­рі­нок у прос­то­рі Internet, дис­тан­цій­но­го нав­чан­ня до за­ну­рен­ня у світ най­кра­щих му­зей­них ко­лек­цій, біб­лі­о­тек і на­віть пог­ра­бу­ван­ня бан­ків та роз­крит­тя сек­рет­них ко­дів Пен­та­го­ну. Ви­ни­ка­ють за­пи­тан­ня: як впли­ває цей ди­во­виж­ний штуч­ний ін­фор­ма­цій­ний світ на пси­хі­ку лю­ди­ни і, зок­ре­ма, ди­ти­ни? За яких умов цей но­вий вид людсь­кої ді­яль­нос­ти спри­яє роз­вит­ку осо­бис­тос­ти, а за яких за­ва­жає? Чи сто­су­єть­ся ця но­ва куль­ту­ра біль­шос­ти на­се­лен­ня Ук­ра­ї­ни, чи це за­ба­ва для роз­ви­ну­тих кра­їн?

Поч­ну з ос­та­нньо­го за­пи­тан­ня. На­га­даю про ство­ре­ну са­ме в Ки­є­ві пер­шу на ев­ро­пейсь­ко­му кон­ти­нен­ті об­чис­лю­валь­ну ма­ши­ну, про те, що ук­ра­їнсь­кі кі­бер­не­ти­ки ні­ко­ли не пас­ли зад­ніх у роз­вит­ку ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій. А за­раз май­же всі шко­ля­рі Ук­ра­ї­ни про­хо­дять у шко­лах ази ін­фор­ма­цій­но-тех­но­ло­гіч­ної куль­ту­ри. У рам­ках дос­лід­жен­ня «Став­лен­ня на­се­лен­ня Ук­ра­ї­ни до ви­ко­рис­тан­ня ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій» ми про­ве­ли опи­ту­ван­ня уч­нів 10-11-х кла­сів шкіл Ки­є­ва та Ки­ївсь­кої об­лас­ти. На за­пи­тан­ня «Де Ви сти­ка­є­те­ся з ком­п'ю­те­ром?» 40,5 % опи­та­них від­по­ві­ли «Маю ком­п'ю­тер удо­ма», а 30,5 % вка­за­ли, що во­ни ко­рис­ту­ють­ся ком­п'ю­те­ра­ми вдо­ма у сво­їх то­ва­ри­шів. От­же, ді­ти і під­літ­ки, їх­ні бать­ки в на­шій кра­ї­ні ма­ють доступ до ком­п'ю­те­рів, і не ли­ше в шко­лі чи в офі­сі, а й удо­ма.

За да­ни­ми на­шо­го дос­лід­жен­ня, для 68 % під­літ­ків ком­п'ю­тер є ро­бо­чим інс­тру­мен­том, 44,2 % ви­ко­рис­то­ву­ють ком­п'ю­тер для роз­ваг, для 23,2 % — це мож­ли­вість спіл­ку­ва­ти­ся з дру­зя­ми, а для 15,8 % — мож­ли­вість «від­клю­чи­ти­ся» від дій­снос­ти.

І все ж. Як впли­ває цей ди­во­виж­ний штуч­ний ін­фор­ма­цій­ний світ на пси­хі­ку лю­ди­ни і, зок­ре­ма, ди­ти­ни? Чи спри­яє роз­вит­ку здіб­нос­тей ди­ти­ни пе­ре­бу­ван­ня у цьо­му сві­ті? У цьо­му кон­тек­сті мож­на го­во­ри­ти що­най­мен­ше про три ас­пек­ти проб­ле­ми: 1) роз­ви­ток за­галь­них здіб­нос­тей ди­ти­ни за до­по­мо­гою ін­фор­ма­цій­но-тех­но­ло­гіч­ної під­трим­ки ін­те­лек­ту­аль­ної ді­яль­нос­ти лю­ди­ни; 2) роз­ви­ток спе­ці­яль­них здіб­нос­тей, які є спе­ци­фіч­ни­ми для ді­яль­нос­ти фа­хів­ців у га­лу­зі ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій; 3) за­по­бі­ган­ня не­ґа­тив­но­му впли­ву ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій на пси­хі­ку і вза­га­лі на здо­ров­'я ди­ти­ни.

Поч­не­мо з пер­шо­го. Як ві­до­мо, здіб­нос­ті ди­ти­ни роз­ви­ва­ють­ся тим кра­ще, чим біль­ше в неї мож­ли­вос­тей от­ри­ман­ня різ­но­ма­ніт­но­го сен­сор­но­го дос­ві­ду, зна­йомс­тва з кра­щи­ми до­сяг­нен­ня­ми сві­то­вої куль­ту­ри, мо­де­лю­ван­ня нас­лід­ків ре­а­лі­за­ції сво­їх ідей то­що. Усі ми до­сить доб­ре зна­є­мо, скіль­ки втра­ча­ють об­да­ро­ва­ні ді­ти, ко­ли во­ни не ма­ють мож­ли­вос­ти ко­рис­ту­ва­ти­ся біб­лі­о­те­ка­ми, не хо­дять до му­зе­їв, не бу­ва­ють в опе­рі, не навча­ють­ся за та­ки­ми тех­но­ло­гі­я­ми, які є кра­щим над­бан­ням людс­тва. І ко­ли та­ка ди­ти­на на­реш­ті, нап­рик­лад, всту­па­ю­чи до уні­вер­си­те­ту, пот­рап­ляє до ве­ли­ко­го міс­та, у куль­тур­не се­ре­до­ви­ще, їй тре­ба на­до­лу­жу­ва­ти ці втра­ти, іно­ді на це вит­ра­ча­єть­ся ці­ле жит­тя. Втра­чає не тіль­ки кон­крет­на об­да­ро­ва­на лю­ди­на, а й усе людс­тво.

От­же, най­біль­шим над­бан­ням людс­тва від зас­то­су­ван­ня ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій є наб­ли­жен­ня най­кра­щих до­сяг­нень сві­то­вої куль­ту­ри до кож­ної пе­ре­січ­ної лю­ди­ни. Но­ві ін­фор­ма­цій­ні тех­но­ло­гії на­да­ють фан­тас­тич­ні мож­ли­вос­ти вчи­те­лям та бать­кам у роз­вит­ку за­галь­них здіб­нос­тей ді­тей з ви­ко­рис­тан­ням усьо­го ар­се­на­лу до­сяг­нень сві­то­вої куль­ту­ри. Іс­нує ба­га­то ком­п'ю­тер­них ен­цик­ло­пе­дій, ілюс­тро­ва­них ком­п'ю­тер­них кни­жок, дос­ко­на­лих нав­ча­ю­чих прог­рам, ігор, що роз­ви­ва­ють здіб­нос­ті ди­ти­ни. Але са­ме по со­бі це ба­гатс­тво без учас­ти стар­ших, без пра­ці до­рос­лої лю­ди­ни, за­лу­че­ної до про­це­су ви­хо­ван­ня ди­ти­ни, без кон­суль­та­цій з фа­хів­ця­ми не нав­чить ди­ти­ну.

Що ма­єть­ся на ува­зі? При­га­да­й­мо, скіль­ки ра­зів ми з ва­ми ди­ву­ва­ли­ся: ди­ти­на на­чеб­то з хо­ро­шої за­без­пе­че­ної сім­'ї, а чо­мусь не роз­ви­не­на ані ро­зу­мо­во, ані мо­раль­но. І нав­па­ки, ди­ти­на з бід­ної і, як ми час­то го­во­ри­мо, прос­тої сім­'ї чо­мусь має ду­же роз­ви­не­ні здіб­нос­ті. Од­ні­єю з від­по­ві­дей на це за­пи­тан­ня є та­ка: до­рос­лі в цій так зва­ній прос­тій сім­'ї знай­шли час і по­ду­ма­ли про те, як роз­ви­ва­ти здіб­нос­ті ди­ти­ни: під­би­ра­ли ці­ка­ві й ко­рис­ні книж­ки, впра­ви та іг­ри для ди­ти­ни, да­ва­ли їй склад­ні, але дос­туп­ні зав­дан­ня, об­го­во­рю­ва­ли те, що ди­ти­на про­чи­та­ла, до­по­ма­га­ли спла­ну­ва­ти свою ді­яль­ність.

По­вер­не­мо­ся до ком­п'ю­те­ра. Та ж са­ма си­ту­а­ція. Ми з ва­ми вже пе­рес­від­чи­лись, до в Ук­ра­ї­ні є до­сить ба­га­то сі­мей, які ма­ють ком­п'ю­те­ри вдо­ма або іг­ро­ві прис­трої для те­ле­ві­зо­рів. На жаль, май­же всю­ди од­на і та ж си­ту­а­ція: на то­бі, ди­ти­но, до­ро­гу іг­раш­ку, ро­би, що хо­чеш, тіль­ки ме­не не чі­пай. Ниж­че ми об­го­во­ри­мо нас­лід­ки для роз­вит­ку здіб­нос­тей ди­ти­ни та­ко­го ви­ко­рис­тан­ня но­вих ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій.

А за­раз про по­зи­тив­ні мож­ли­вос­ті.

Ре­ко­мен­ду­є­мо сві­до­мо про­а­на­лі­зу­ва­ти за­галь­ні здіб­нос­ті ди­ти­ни. На рів­ні сім­'ї у будь-яко­му ви­пад­ку — і то­ді, ко­ли ди­ти­на доб­ре вчить­ся, і то­ді, ко­ли в неї є проб­ле­ми з нав­чан­ням, ко­рис­но по­ра­ди­ти­ся з пси­хо­ло­гом, про­а­на­лі­зу­ва­ти свої спос­те­ре­жен­ня за ди­ти­ною, об­го­во­ри­ти з нею, що її ці­ка­вить, що їй лег­ше да­єть­ся. А по­тім пі­діб­ра­ти та­кі ком­п'ю­тер­ні іг­ри, нав­ча­ю­чі прог­ра­ми, ен­цик­ло­пе­дії, які доз­во­лять роз­ви­ва­ти здіб­нос­ті ці­єї кон­крет­ної ди­ти­ни. Ска­жі­мо, ви­яв­ля­єть­ся, що тре­ба роз­ви­ва­ти зо­ро­ву чи мо­тор­ну пам­'ять, чи ува­гу.

У цьо­му кон­тек­сті ви­ни­ка­ють і су­час­ні проб­ле­ми, зок­ре­ма: чи од­на­ко­во дос­туп­ні ком­п'ю­те­ри хлоп­чи­кам та дів­ча­там? Що ро­би­ти, ко­ли в мо­єї дів­чин­ки є страх пе­ред ком­п'ю­те­ром? Ми з ва­ми жи­ве­мо у ча­си по­до­лан­ня не­рів­ноп­рав­нос­ти між чо­ло­ві­ка­ми та жін­ка­ми, у то­му чис­лі і що­до умов для роз­вит­ку здіб­нос­тей та зас­то­су­ван­ня но­віт­ніх ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій. То­му на­ве­де­мо де­кіль­ка ре­ко­мен­да­цій для до­рос­лих, як до­по­мог­ти ді­тям у ви­ко­рис­тан­ні ком­п'ю­те­ра:

· не­хай ком­п'ю­тер бу­де од­на­ко­во дос­туп­ним усім ді­тям. Пе­ре­ко­най­те­ся, що дів­ча­та ма­ють рів­ні мож­ли­вос­ті з хлоп­чи­ка­ми у ви­ко­рис­тан­ні ком­п'ю­те­ра;

· ці­кав­те­ся тим, як ва­ші ді­ти ви­ко­рис­то­ву­ють ком­п'ю­тер. Не­хай во­ни від­чу­ва­ють, що вам не бай­ду­жі їх­ні на­вич­ки та ін­те­ре­си у цій га­лу­зі;

· про­по­нуй­те сво­їм ді­тям (уч­ням) нес­тан­дар­тні зав­дан­ня;

· зап­ла­нуй­те із сво­ї­ми діть­ми (уч­ня­ми) від­ві­дан­ня му­зе­їв у сис­те­мі Internet. Ду­же ко­рис­но від­ві­да­ти му­зей, де мож­на по­ди­ви­тись кар­ти­ни, які ілюс­тру­ють те, що ді­ти про­чи­та­ли чи вчи­ли;

· об­го­во­рюй­те з діть­ми ком­п'ю­тер­ну рек­ла­му та аґре­сив­ні іг­ри. По-пер­ше, тре­ба фор­му­ва­ти в ді­тей ро­зу­мін­ня то­го, що є для них ко­рис­ним, а що шкід­ли­вим. По-дру­ге, фа­хів­ці до­ве­ли, що та­ке об­го­во­рен­ня до­по­ма­гає ді­тям до­ла­ти не­ґа­тив­ний вплив аґре­сив­них ком­п'ю­тер­них ігор та те­ле­ві­зій­них прог­рам.

Учи­тель у кла­сі мо­же про­во­ди­ти уро­ки, що роз­ви­ва­ють за­галь­ні здіб­нос­ті ди­ти­ни. Мож­на ор­га­ні­зу­ва­ти спе­ці­яль­ні нав­чаль­ні іг­ри з пла­ну­ван­ня сво­го жит­тя, бюд­же­ту то­що. Ди­ти­на в іг­ро­вій фор­мі вчить­ся ро­би­ти план на тиж­день. Тут ми до­ся­га­є­мо ус­пі­ху у двох нап­рям­ках роз­вит­ку ди­ти­ни, двох важ­ли­вих скла­до­вих роз­вит­ку її за­галь­них здіб­нос­тей — від­чут­тя ча­су, умін­ня ви­ко­рис­то­ву­ва­ти час та пла­ну­ван­ня сво­го ча­су, сво­єї ді­яль­нос­ти.

Ком­п'ю­тер­ні тех­но­ло­гії — справ­жня зна­хід­ка для ма­ні­пу­лю­ван­ня з ін­фор­ма­цій­ним прос­то­ром зав­дан­ня. Ко­ли ми нав­чи­мо уч­нів сві­до­мо і твор­чо під­хо­ди­ти до ін­фор­ма­цій­но­го прос­то­ру зав­дан­ня, змі­ню­ва­ти фор­му по­дан­ня знань та да­них та­ким чи­ном, щоб мож­на бу­ло роз­гля­ну­ти весь ін­фор­ма­цій­ний прос­тір, ми по­лег­ши­мо фор­му­ван­ня в уч­нів ефек­тив­них стра­те­гій мис­лен­ня, бу­де­мо спри­я­ти під­ви­щен­ню їхньої са­мо­о­цін­ки, упев­не­нос­ти у сво­їх си­лах.

Як ми вже від­зна­ча­ли, ін­фор­ма­цій­ні тех­но­ло­гії на­да­ють ве­ли­чез­ні мож­ли­вос­ті в роз­ши­рен­ні еру­ди­ції ди­ти­ни. Ре­ко­мен­ду­є­мо ак­тив­но за­о­хо­чу­ва­ти ді­тей до по­до­ро­жей му­зе­я­ми сві­ту, біб­лі­о­те­ка­ми, кра­ї­на­ми. Це не тіль­ки спри­яє роз­ши­рен­ню знань ди­ти­ни, а й під­три­мує її різ­но­ма­ніт­ні здіб­нос­ті.

Є ще од­на при­ваб­ли­ва ри­са ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій у кон­тек­сті роз­вит­ку здіб­нос­тей ди­ти­ни. Усім нам зна­йо­ма проб­ле­ма — ди­ти­на вже мо­же ство­ри­ти подум­ки ці­ка­вий про­ект чи об­раз, але не во­ло­діє на­вич­ка­ми ре­а­лі­за­ції цьо­го про­ек­ту, ска­жі­мо, на­вич­ка­ми ма­лю­ван­ня. Ви­ни­кає коґні­тив­ний кон­флікт між ба­жа­ним і ус­ві­дом­ле­ним про­ек­том чи об­ра­зом і не­мож­ли­віс­тю йо­го здій­снен­ня. Ме­ні до­во­ди­ло­ся спос­те­рі­га­ти справ­жню ди­тя­чу тра­ге­дію нез­дій­сне­ної мрії. І тут на до­по­мо­гу мо­же прий­ти ком­п'ю­тер. При­га­да­є­мо вис­тав­ки ди­тя­чих ма­люн­ків, що бу­ли зроб­ле­ні за до­по­мо­гою ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій. От­же, і тут мож­на спри­я­ти роз­вит­ку здіб­нос­тей ди­ти­ни.

Ще од­на важ­ли­ва проб­ле­ма, яку нам тре­ба об­го­во­ри­ти. Це проб­ле­ма мо­раль­но­го роз­вит­ку ди­ти­ни-ком­п'ю­тер­но­го ко­рис­ту­ва­ча, ди­ти­ни, що ман­друє шля­ха­ми Internet. Весь світ здриг­нув­ся, ко­ли ста­ло ві­до­мо про са­мо­губс­тво 39 ком­п'ю­тер­них про­фе­сі­о­на­лів з Ка­лі­фор­нії. Але ще гір­ше бу­ло те, що во­ни за­ли­ши­ли в сис­те­мі Internet ін­фор­ма­цію про свою те­о­рію, що приз­ве­ла до їхньо­го ко­лек­тив­но­го са­мо­губс­тва, роз­ра­хо­ву­ю­чи впли­ну­ти на ін­ших лю­дей. Ще раз світ здриг­нув­ся, ко­ли ком­п'ю­тер­ний фа­хі­вець з Пе­тер­бур­гу пог­ра­бу­вав че­рез ме­ре­жу Internet City Bank Ню-Йор­ка, а тре­тій раз — ко­ли Заг­ребсь­кі шко­ля­рі від­кри­ли сек­рет­ні ко­ди Пен­та­го­ну. Ви­я­ви­ло­ся, що за­раз мо­раль­ні проб­ле­ми всес­ві­тньо­го ін­фор­ма­цій­но­го прос­то­ру є, ма­буть, од­ни­ми з най­го­лов­ні­ших. Де­да­лі важ­ли­ві­шим стає ви­хо­ван­ня ді­тей у нор­мах кра­щих зраз­ків мо­ра­лі — по­ва­ги до жит­тя лю­дей, до ми­ру між людь­ми та на­ро­да­ми, до чу­жої влас­нос­ти то­що. Мож­на ска­за­ти, що но­ві ін­фор­ма­цій­ні тех­но­ло­гії спо­ну­ка­ють людс­тво до під­ви­ще­ної ува­ги до мо­раль­но­го ви­хо­ван­ня лю­ди­ни.

І на­реш­ті, про проб­ле­ми без­пе­ки ди­ти­ни, що ко­рис­ту­єть­ся ком­п'ю­те­ром. Мож­на назва­ти го­лов­ні фак­то­ри ри­зи­ку для здо­ров­'я ди­ти­ни від зас­то­су­ван­ня ком­п'ю­те­рів:

· ком­п'ю­тер­ні вип­ро­мі­ню­ван­ня;

· якість зоб­ра­жен­ня на ек­ра­ні;

· ро­бо­ча по­за ко­рис­ту­ва­ча;

· офор­млен­ня та ос­віт­лен­ня при­мі­щен­ня;

· кіль­кість ча­су, що ди­ти­на про­во­дить за ком­п'ю­те­ром;

· ер­го­но­міч­на та пси­хо­ло­гіч­на якість програм;

· стре­си, що ви­ни­ка­ють у зв'яз­ку зі спе­ци­фі­кою зас­то­су­ван­ня ком­п'ю­те­рів.

Бу­ло про­ве­де­но ба­га­то дос­лід­жень впли­ву ро­бо­ти з ком­п'ю­те­ром на стан здо­ров­'я лю­ди­ни, і, хо­ча ос­та­точ­но фа­хів­ці не прий­шли до вис­нов­ку про на­яв­ність про­фе­сій­них зах­во­рю­вань у ко­рис­ту­ва­чів ком­п'ю­те­рів, Всес­віт­ня Ор­га­ні­за­ція Охо­ро­ни Здо­ров­'я за­фік­су­ва­ла де­я­кі нап­рям­ки ана­лі­зу ста­ну здо­ров­'я ко­рис­ту­ва­чів:

· зах­во­рю­ван­ня очей та зо­ро­ві по­ру­шен­ня;

· по­ру­шен­ня кіс­тко­во-м'я­зо­вої сис­те­ми;

· зах­во­рю­ван­ня шкі­ри;

· нес­при­ят­ли­ві по­ру­шен­ня ва­гіт­нос­ті.

Об­го­во­рю­ва­ла­ся ще й фо­то­е­пі­леп­сія, але до­сить мля­во. Пот­рі­бен був, ма­буть, струс гро­мадсь­кої дум­ки від со­тень ви­пад­ків захво­рю­вань на фо­то­е­пі­леп­сію японсь­ких ді­тей піс­ля пе­рег­ля­ду муль­тфіль­му з ви­ко­рис­тан­ням ефек­тів штуч­ної ре­аль­нос­ті, щоб світ, на­реш­ті, за­мис­лив­ся над проб­ле­мою збе­ре­жен­ня здо­ров­'я ді­тей, що є за­руч­ни­ка­ми до­сяг­нень ци­ві­лі­за­ції.

За да­ни­ми на­шо­го ос­та­нньо­го дос­лід­жен­ня ли­ше 23,8 % опи­та­них під­літ­ків від­мі­ча­ють, що во­ни не втом­лю­ють­ся, пра­цю­ю­чи за ком­п'ю­те­ром, а 6,45 % втом­лю­єть­ся вже че­рез 15-30 хви­лин, 17,2 % — че­рез 1 го­ди­ну, 50,54 % — про­тя­гом кіль­кох го­дин, 16,7 % від­чу­ва­ють біль у спи­ні, 22,1 % — біль у м'я­зах шиї, 36,4 % — го­лов­ний біль, 62,3 % — дис­ком­форт очей, 37,7 % — за­галь­ний дис­ком­форт, у 12,9 % па­дає зір.

Що тре­ба зна­ти за­раз про без­печ­не ви­ко­рис­тан­ня ком­п'ю­те­рів? Ви­яв­ля­єть­ся, до­сить ба­га­то — і про те, як оз­до­би­ти кім­на­ту, щоб у ди­ти­ни не ви­ни­ка­ло до­дат­ко­во­го на­ван­та­жен­ня на зо­ро­ву сис­те­му, і як роз­та­шу­ва­ти ком­п'ю­тер від­нос­но дже­рел ос­віт­лен­ня, і які меб­лі ви­ко­рис­та­ти для ком­п'ю­те­ри­зо­ва­но­го ро­бо­чо­го міс­ця, і скіль­ки ча­су мож­на без­печ­но про­во­ди­ти бі­ля ком­п'ю­те­ра то­що. Іс­нує ці­ла куль­ту­ра ви­ко­рис­тан­ня ком­п'ю­те­рів. Але це ін­ша те­ма для об­го­во­рен­ня. Ми ли­ше хо­ті­ли при­вер­ну­ти ува­гу до ці­єї проб­ле­ми.

Та­ким чи­ном, ін­фор­ма­цій­ні тех­но­ло­гії роз­кри­ва­ють ве­ли­чез­ні пер­спек­ти­ви роз­вит­ку здіб­нос­тей ди­ти­ни. Од­но­час­но ці тех­но­ло­гії ство­рю­ють но­ві проб­ле­ми ви­хо­ван­ня ди­ти­ни та збе­ре­жен­ня її здо­ров­'я.

В.М. Бондаровська, канд. психол. наук

президент Асоціації комп'ютерної екології

http://edu.ukrsat.com/labconf/tezy/11/dity.html