Новацька казка

Слова С.О. Марічки Артиш

Мелодія: „Ти мій друг"

Сонячний промінчик зазирнув в шпаринку,

Пензликом малює золоту краплинку.

Ось він вже на носі, на щоці, на віях....

Хто б у це повірив? От так чудасія!

Приспів:            Ось, поглянь, він на лиці,

                          Весь з маленьких промінців,

                          Засміється, залоскоче,

                          Щось немов сказати хоче.

Це нам не здалося: в нього є животик,

Лапки, ніс і вушка, ще й маленький ротик.

На кого б, гадали, схоже це звірятко?

Це ж бо є звичайне сонячне зайчатко!

Приспів:            Ми просили: «Зачекай!

                          Зупинись і не втікай!»

                          Він сміється і жартує,

                          Ластовиннячко малює!

Та надходить вечір, вогник наш згасає,

Спить новацький табір, сонечка чекає.

Місячний промінчик зазира в шпаринку,

В сни твої вплітає срібну павутинку.

Приспів:            Ось, поглянь, він на лиці,

                          Весь з маленьких промінців.

                          Поцілує, усміхнеться:

                          «Хай тобі щасливо сниться...

                                                                       Спи...»