Як «Орден Скелетиків» врятував Обладун­ків від Обладункоїда

Пля­ну­ю­чи ці схо­ди­ни, ми (ме­ні до­по­ма­га­ла моя сес­тра Ок­са­на, сес­трич­ка ді­во­чо­го рою) спро­бу­ва­ли ви­ко­рис­та­ти най­біль­ше за­ці­кав­лен­ня мо­їх но­ва­ків: Гар­рі Пот­те­ра, книж­ки про яко­го мої ді­ти пе­ре­чи­ту­ють вже вкот­ре. Ло­гі­ка прос­та: ді­ти уже од­ні­єю но­гою в цій каз­ці, гріх не ви­ко­рис­та­ти цьо­го для ці­ка­вих і зміс­тов­них схо­дин. Ре­зуль­тат, як на ме­не, пе­ре­вер­шив усі спо­ді­ван­ня!

Схо­ди­ни роз­ра­хо­ва­ні на но­ва­ків ві­ком 8 ро­ків (дру­га но­ваць­ка про­ба)

Ме­та — та­кі точ­ки дру­гої но­ваць­кої про­би:

· Знає впо­ряд, зок­ре­ма ко­ман­ди «збір­ка в од­но­ря­ді, дво­ря­ді», «збір­ка в од­но­ла­ві, дво­ла­ві», «лі­во­руч, пра­во­руч, обер­нись»

· Вміє ко­рис­ту­ва­ти­ся так­со­фо­ном

· Зіг­рає в гру Кі­ма і за­пам­'я­тає пот­ріб­ну кіль­кість пред­ме­тів

· Змайс­трує щось ко­рис­не з вжи­ва­но­го ма­те­рі­ялу (по­вер­хо­во)

Те­ма: Як «Ор­ден Ске­ле­ти­ків» вря­ту­вав об­ла­дун­ків від Об­ла­дун­ко­ї­да

Три­ва­лість: 1 год. 45 хв.

Ко­рот­кий план

1. Від­крит­тя, пе­ре­не­сен­ня до каз­ко­во­го зам­ку — 5 хв.

2. Роз­по­відь — 3 хв.

3. Впо­ряд — 15 хв.

4. Рух­ли­ва гра з пе­рет­во­рен­ня­ми — 15 хв.

5. Роз­по­відь — 2 хв.

6. Майс­тру­ван­ня за­хис­них аму­ле­тів (1-й етап) — 10 хв.

7. Гра Кі­ма на смак і за­пах — 15 хв.

8. Майс­тру­ван­ня за­хис­них аму­ле­тів (2-й етап) — 10 хв.

9. Вчи­мось ви­ко­рис­то­ву­ва­ти так­со­фон — 10 хв.

10. Май­стер­ка з вжи­ва­но­го ма­те­рі­ялу — 7 хв.

11. Ін­сце­нів­ка — 7 хв.

12. Зак­рит­тя — 3 хв.

Ви­ряд (не ля­кай­тесь, що так ба­га­то, це все ду­же дос­туп­не):

· Від­крит­тя:

Соломинки для со­ків і кок­тей­лів (по од­ній на но­ва­ків і брат­чи­ка)

· Впо­ряд:

Зі­роч­ки з фоль­ги (з роз­ра­хун­ку 3 зі­роч­ки на но­ва­ка)

· Майс­тру­ван­ня аму­ле­тів (1 етап):

Гіпс (500 г. або тро­хи біль­ше)

Ниж­ня по­ло­вин­ка від дво­літ­ро­вої плас­ти­ко­вої бан­ки

300 мл. во­ди

Дві чай­ні лож­ки

Це­ра­та, аби зас­ла­ти стіл

· Гра Кі­ма на смак і за­пах:

Цу­кор, род­зин­ки, лу­ще­не со­няш­ни­ко­ве на­сін­ня, го­рі­хи, ко­ри­ця, мор­ква, шо­ко­лад, зе­лень ци­бу­лі, пет­руш­ки, ба­нан, ко­ко­со­ва струж­ка то­що.

·  Майс­тру­ван­ня аму­ле­тів (2 етап):

Фар­би

Пен­зли­ки

Єм­нос­ті для во­ди

· Так­со­фон:

На­ма­льо­ва­ний на кар­тон­ці так­со­фон з про­рі­зом для кар­тки

Кар­тка до так­со­фо­ну

Клап­ти­ки па­пе­ру, олів­ці

· Май­стер­ка з вжи­ва­но­го ма­те­рія­лу:

Ве­ли­кі ґуд­зи­ки на 4 дір­ки (по од­но­му на но­ва­ка)

Драт­ва (цуп­ка нит­ка, по 60 см на но­ва­ка)

· Ін­сце­нів­ка:

Ляль­ка на ру­ку, що бу­де Об­ла­дун­ко­ї­дом, чи щось по­діб­не

Зав­ва­ги до пе­ре­ве­ден­ня: 1) змайс­тро­ва­ну з драт­ви і ґуд­зи­ків за­бав­ку не мож­на під­но­си­ти до во­лос­ся; 2) чак­луй­те усе-усе, до­тор­ка­ю­чись до ньо­го сво­ї­ми па­лич­ка­ми.

Де­таль­ний план-роз­по­відь про­ве­ден­ня схо­дин

1. Піс­ля офі­цій­но­го від­крит­тя схо­дин роз­даю но­ва­кам соломинки для со­ку, те­пер це — їх ча­рів­ні па­лич­ки. Од­ра­зу по­пе­ред­жаю, що па­лич­ки мо­жуть втра­ти­ти свою си­лу, як­що вживати їх на пус­ті зак­лят­тя і ці­ли­ти­ся один в од­но­го. Звів­ши до­ку­пи кін­чи­ки па­ли­чок вго­рі, на­ма­га­є­мось, не ро­зір­вав­ши зв'яз­ку, опус­ти­ти їх до са­мої зем­лі, та­ким чи­ном пе­ре­но­си­мось до каз­ко­во­го зам­ку, де нав­ча­ють­ся ча­рів ба­га­то ді­тей, зок­ре­ма — слав­ний «Ор­ден Ске­ле­ти­ків».

2. Про­лі­та­є­мо над зам­ком вно­чі, на од­ній з га­ля­вин ми ба­чи­мо Об­ла­дун­ків. Об­ла­дун­ки — це ме­та­ле­вий одяг ли­ца­рів, що за­хи­щає їх від ме­чів і стріл во­ро­га. На­ші Об­ла­дун­ки не пот­ре­бу­ють ли­ца­рів все­ре­ди­ні, аби ру­ха­ти­ся, нав­па­ки, пус­ті, во­ни знач­но вправ­ні­ші. Що ж роб­лять Об­ла­дун­ки вно­чі на га­ля­ви­ні? А ось що: вдень во­ни зо­бов­'я­за­ні сто­я­ти «на струн­ко» в ко­ри­до­рах зам­ку, це їх ро­бо­та: за всі­ма сте­жи­ти, вка­зу­ва­ти до­ро­гу но­вень­ким у шко­лі. Вно­чі ж во­ни бав­лять­ся в свою улюб­ле­ну гру, звіс­но ж — у впо­ряд. Та цьо­го ра­зу це — не прос­то гра. Об­ла­дун­ки го­ту­ють­ся до 7-го Між­зам­ко­во­го Чем­пі­о­на­ту з Впо­ря­ду іме­ні Об­ла­дун­ка Си­во­бо­ро­до­го. Бун­чуж­ний віддає ко­ман­ди, ря­до­ві їх ви­ко­ну­ють. Сьо­год­ні об­ла­дун­ки тре­ну­ють­ся ви­ко­ну­ва­ти та­кі ко­ман­ди: (пе­ре­лі­чу­є­мо усі нам пот­ріб­ні). За дос­ко­на­ло ви­ко­на­ну ко­ман­ду ря­до­вий от­ри­мує зо­ло­ту зір­ку, три зір­ки за ніч да­ють йо­му шанс на участь у ко­ман­ді. Да­вай­те й ми, ра­зом з Об­ла­дун­ка­ми, зіг­ра­є­мо у їх гру!

3. Вчи­мось впо­ря­ду. Спер­шу по­ка­зу­є­мо но­ва­кам, як ви­ко­ну­ють­ся усі ко­ман­ди, по­тім прак­ти­ку­є­мо. Не за­бу­ва­є­мо роз­да­ва­ти зі­роч­ки!

4. Нас­тає ра­нок. Ми про­ки­да­є­мо­ся уже чле­на­ми «Ор­де­ну Ске­ле­ти­ків». День у нас бу­де нап­ру­же­ним: два іс­пи­ти, ще й з важ­ких пред­ме­тів: Тран­сфі­гу­ра­ції і Ма­гіч­них Нас­ті­йок. «Тран­сфі­гу­ра­ція!» — ле­мен­тує ог­ряд­ний дзво­ник на ве­жі. Ми при­бі­га­є­мо на га­ля­ви­ну. Іс­пит бу­де у фор­мі гри. Пра­ви­ла гри: ек­за­ме­на­тор (ви­хов­ник) сто­їть спи­ною до но­ва­ків, за 7 м від їх од­но­ла­ви. Ко­ли він здій­має па­лич­ку і ка­же «тран­сфо-чап­ля», усі пе­рет­во­рю­ють­ся на ча­пель і на од­ній но­зі стри­ба­ють повз ньо­го. Ви­хов­ник, не обер­та­ю­чись, на­ма­га­єть­ся ко­гось зло­ви­ти; ко­го ло­вить, той сам прий­має іс­пит, ви­мов­ля­ю­чи зак­лят­тя. Іс­пит склад­ний, ко­го не впій­ма­ють, то­му по­щас­ти­ло. Ок­рім чап­лі мож­на пе­рет­во­рю­ва­тись на ра­ків, зай­ців, жаб то­що. Рап­том (на най­ці­ка­ві­шо­му міс­ці гри) я па­даю і ко­чу­ся в ку­щі, там я бо­ля­че вда­ря­юсь об щось ме­та­ле­ве. Ця кон­сер­вна бан­ка при де­таль­но­му ог­ля­ді ви­яв­ля­єть­ся ледь жи­вим, пог­ри­зе­ним і по­тов­че­ним Об­ла­дун­ком, од­ним з кра­щих знав­ців впо­ря­ду. Ні про яку участь йо­го в кон­кур­сі вже не мо­же бу­ти мо­ви. На лі­ку­ван­ня пі­де що­най­мен­ше 4 мі­ся­ці.

5, 6. Ра­зом з діть­ми за­пі­доз­рю­є­мо щось не­доб­ре. Ма­буть, це під­сту­пи зам­ку-кон­ку­рен­та, що не дот­ри­му­єть­ся пра­вил чес­ної гри. Вис­но­вок: тре­ба бра­ти спра­ву в свої ру­ки. По­ки ми не зна­є­мо, з чим бо­ро­ти­ся, тре­ба за­хис­ти­ти Об­ла­дун­ків Уні­вер­саль­ним За­хис­ним Аму­ле­том Ду­хів. Ді­я­ти тре­ба швид­ко, ско­ро іс­пит з Ма­гіч­них Нас­ті­йок. Діс­та­є­мо але­бастр (гіпс), жи­ву во­ду (во­да на дні по­ло­вин­ки бан­ки), вси­па­є­мо але­бастр в жи­ву во­ду (дай­те ді­тям від­чу­ти, як ре­чо­ви­на по­чи­нає грі­ти­ся, чим не ча­ри?), до­ки суміш не бу­де як сме­та­на. То­ді по чер­зі сріб­ни­ми лож­ка­ми на­би­ра­є­мо місива і жбур­ля­є­мо йо­го на це­ра­ту. Ут­во­рю­ють­ся млин­ці різ­ної фор­ми і ре­льєф­нос­ти. От ха­ле­па, час біг­ти на іс­пит! До­ро­би­мо піз­ні­ше (насправ­ді млин­ці ма­ють під­сох­ну­ти і ствер­дну­ти).

7. На іс­пи­ті з Нас­ті­йок найс­тро­гі­ші пра­ви­ла — тре­ба зап­лю­щи­ти очі, не роз­плю­щу­ва­ти, по­ки не ска­же про­фе­сор. То­ді тре­ба сма­ку­ва­ти або ню­ха­ти різ­ні ре­чо­ви­ни, впіз­на­ва­ти їх і за­пам­'я­то­ву­ва­ти. Опіс­ля — за­пи­са­ти на пер­га­мен­ті усі, які за­пам­'я­та­ли­ся. По­ди­ви­мось, чи під си­лу це «Ске­ле­ти­кам». (Ду­маю, гру Кі­ма зна­ють усі ви­хов­ни­ки).

8. По­вер­та­є­мось до на­ших аму­ле­тів. Щоб во­ни на­бу­ли си­ли Ду­хів, в фор­мі кож­но­го з них тре­ба щось роз­гле­ді­ти і роз­ма­лю­ва­ти по млин­цю фар­ба­ми. Дух на­ма­льо­ва­ної ре­чі ожи­ве і зас­ту­пить­ся за об­ла­дун­ка у бі­ді. Ма­лю­ва­ти тре­ба ста­ран­но, чим гар­ні­ший ма­лю­нок, тим по­туж­ні­ша дія аму­ле­та. (Но­ва­ки роз­фар­бо­ву­ють млин­ці, по­тім оз­ву­чу­ють сво­їх Ду­хів).

9. В ста­ро­вин­ній біб­лі­о­те­ці, дос­туп до якої ма­ють ли­ше ста­рос­ти ор­де­нів, я зна­ход­жу опис Об­ла­дун­ко­ї­да, — тіль­ки ця іс­то­та мог­ла так по­ні­ве­чи­ти бі­до­ла­ху. Як йо­го прог­на­ти, знає ли­ше чу­дер­наць­кий так­со­фон при брон­зо­вих во­ро­тах зам­ку. Див­ний він, бо від­гу­ку­єть­ся, ли­ше ко­ли наб­ра­ти на ци­фер­бла­ті да­ту сво­го на­род­жен­ня нав­па­ки (21.06.1985 — 58916012), до то­го ж од­ній лю­ди­ні він ка­же ли­ше два сло­ва. На щас­тя, до кар­ток він не пе­ре­бір­ли­вий! Бе­ру те­ле­фон в ру­ки. Дай­те ді­тям па­пір і олів­ці, аби на­пи­са­ти свій но­мер те­ле­фо­ну. Но­вац­тво стає в од­но­ряд пе­ред так­со­фо­ном, пер­ший бе­ре кар­тку, за­пи­хає до те­ле­фо­ну, на­би­рає свій но­мер, от­ри­мує свої два сло­ва, пе­ре­хо­дить в кі­нець ря­ду, так — усі. Те­ле­фон має ска­за­ти щось на кшталт: «Ґуд­зик дре­вньо­го ве­лет­ня, во­лос­ся дов­го­во­ло­со­го єди­но­ро­га, ви­на­хід, обер­тан­ня» і за­мов­кну­ти.

10. Роз­даю но­ва­кам по ґуд­зи­ку і по 60 см драт­ви.  Майс­тру­є­мо ви­на­хід, що зму­сить ґуд­зик обер­та­ти­ся: про­пи­ха­є­мо два кін­ці драт­ви в дір­ки ґуд­зи­ка, роз­мі­ще­ні по ді­я­го­на­лі, зв'я­зу­є­мо їх з дру­го­го бо­ку. Те­пер одя­га­є­мо нит­ку на вка­зів­ні паль­ці обох рук, щоб ґуд­зик був по­се­ре­ди­ні. Обер­то­ви­ми ру­ха­ми нак­ру­чу­є­мо нит­ку, то­ді по­чи­на­є­мо зво­ди­ти і роз­во­ди­ти ру­ки, гуд­зик поч­не «ска­же­но» обер­та­ти­ся. Спра­ва ви­ма­гає пев­ної прак­ти­ки, дай­те ді­тям ос­во­ї­ти тех­ні­ку ру­хів.

11. Ко­ли но­ва­ки бу­дуть го­то­ві (вмі­ти­муть ко­рис­ту­ва­ти­ся сво­єю збро­єю), ви­тя­гую Об­ла­дун­ко­ї­да. Ді­ти зма­га­ють­ся з ним за до­по­мо­гою ґуд­зи­ків, во­ни вип­ро­мі­ню­ють енер­ґію, що од­ра­зу про­га­няє чу­до­вись­ко.

12. Свят­ку­є­мо пе­ре­мо­гу. Ми пе­ре­мог­ли у бит­ві, але ли­хо­дій ще не роз­крив­ся, тре­ба бу­ти уваж­ни­ми (аби мож­на бу­ло про­дов­жи­ти). На збір­ці кри­чи­мо «Сла­ва!» на честь та­ко­го под­ви­гу, зво­рот­нім ме­то­дом (за до­по­мо­гою ча­рів­них па­ли­чок) пе­ре­но­си­мось у ре­аль­ність!

С. О. Андрій Бєляєв