Чудесна родина

Сло­ва: о. Ва­силь Бог­дан Мен­друнь, ЧСВВ

Му­зи­ка: Ми­рон Дац­ко

1. Хі­ба пос­па­ти — це про­ви­на?

Ще й сон­ця доб­ре не ви­да­ти,

Та чую я: вста­вай, ди­ти­но, —

До шко­ли зно­ву бу­дить ма­ти.

Та вчи­тись як-не­будь — про­ви­на,

І я не хо­чу від­ста­ва­ти.

Ка­жу со­бі: не будь ди­ти­на,

То­бі по­мо­же Бо­жа Ма­ти.

Прис­пів:

Жи­ву я з бать­ка­ми, ро­ди­на чу­дес­на:

У ме­не дві ма­ми — зем­на і не­бес­на.

2. Хі­ба пос­па­ти — це про­ви­на?

Ще й сон­ця доб­ре не ви­да­ти,

Та чую я: спі­шись, ди­ти­но, —

До цер­кви зно­ву бу­дить ма­ти.

Та гріх лю­би­ти — це про­ви­на,

Не бу­ду біль­ше муд­ру­ва­ти.

Зем­лі і не­ба я ди­ти­на,

І тут, і там у ме­не ма­ти.

Прис­пів.