Слово про Друга

Всі знають члена 44 Куреня «Целібат Мурлики» ім. Івана Чмоли, пл. сен. Богдана Олексія, який весь свій вільний час віддає праці в Пласті. Він працює в Тернопільській станиці, яка є найкращою станицею в окрузі. Всі пластуни називають друга пл. сен. Богдана Олексія «Татом», і ця назва відповідає дійсності. Він - як рідний батько для всіх, найкращий друг і порадник, вихователь, здібний організатор пластових осередків на Тернопільщині. Друг Тато живе Пластом - це все його життя. Я, пл. сен. Степан Павлишин, маю можливість працювати з ним ще з 1993 року і по сьогоднішній день.

Вперше я зустрівся з Богданом Олексієм в таборі УПН «Нічні Мамонти» 24 квітня 1993 року в селі Скоморохи Бучацького району Тернопільської области. Він був тоді комендантом цього табору. Відтоді ми разом щороку проводили новацькі табори, де він був комендантом (лише на деяких - членом проводу), а саме: табори «Предківська слава», 1994 р., «Клич пред­ків», 1995 р., «Земля світлячків», 1996 р., Скоморохи, «Непоборні Характерники», 1997 р., Сокіл, «Захисники рідного вогнища», 1998 р., Сокіл, «Країна сонячних зайчиків», 1999 р., Скоморохи, «Живиця», 2000 р., Сокіл, «Морські звитяжці», 2002 р., Дзвенигород, «Робінзони нескореної землі», 2004 р., Кутянка. А ще до того друг Тато проводив табори «Слідами предків», 1992 р., Завалів, «Олені», 1993 р., Вигодівка.

Друг Та­то сво­єю плас­то­вою пос­та­вою є взір­цем для ін­ших плас­ту­нів. Це чес­на, доб­ро­со­віс­на лю­ди­на. Щи­рий друг, слов­ний, сум­лін­ний, спра­вед­ли­вий, бра­терсь­кий і доб­ро­зич­ли­вий, лю­бить ді­тей. Пра­цю­ю­чи вик­ла­да­чем ви­що­го нав­чаль­но­го зак­ла­ду, він зна­хо­дить час, який пов­ніс­тю від­дає ви­хо­ван­ню ді­тей та мо­ло­ді. За ці ро­ки йо­го ко­лиш­ні но­ва­ки уже ста­ли до­рос­ли­ми і зав­жди з ве­ли­кою по­ва­гою та по­ша­ною від­гу­ку­ють­ся про сво­го плас­то­во­го ви­хов­ни­ка дру­га Та­та. Він не тіль­ки як вик­ла­дач, але як брат­чик рою УПН зав­жди про­во­дить ці­ка­ві схо­ди­ни. Він все своє жит­тя до­по­ма­гає ін­шим як ма­те­рі­яль­но, так і ду­хов­но. Він є опо­рою для всіх плас­ту­нів, зав­жди жит­тє­ра­діс­ний, ро­зум­ний, ввіч­ли­вий, ін­те­ліґен­тний, справ­жній прак­ти­ку­ю­чий хрис­ти­я­нин. Йо­го сім­'я - плас­тунсь­ка. Друг Та­то має ве­ли­кий дос­від пра­ці з но­вац­твом, в ньо­го є ме­то­дич­ні роз­роб­ки на різ­ні те­ми до кож­них но­ваць­ких схо­дин, зок­ре­ма з іс­то­рії Ук­ра­ї­ни Кня­жої до­би, Ко­заць­кої до­би та Пов­стансь­кої до­би; має зіб­ра­ні ма­те­рі­я­ли про всіх ви­дат­них лю­дей Ук­ра­ї­ни, з еко­ло­гії та про рос­лин­ний і тва­ринний світ, на ре­лі­гій­ну те­ма­ти­ку, ма­те­рі­я­ли до вмі­лос­тей. В йо­го до­маш­ній біб­лі­о­те­ці є ба­га­то книг та жур­на­лів - на­у­ко­вих, ху­дож­ніх, іс­то­рич­них та ди­тя­чої лі­те­ра­ту­ри: ка­зок, опо­ві­дань.

Ве­ли­ку пра­цю пл. сен. Бог­дан Олек­сій вклав у від­бу­до­ву та­бо­ру-му­зею «Со­кіл». Був та­кий ви­па­док, ко­ли за­го­рів­ся бу­ди­но­чок уп­ра­ви «Со­ко­ла», то друг Та­то пер­шим по­чав га­си­ти по­лум­'я, об­пік со­бі ру­ки, але по­до­лав по­же­жу і вря­ту­вав бу­ди­но­чок. Він справ­ді про­я­вив муж­ність і від­ва­гу при га­сін­ні по­же­жі.

Ве­ли­ку пра­цю про­во­дить друг Та­то для роз­бу­до­ви Плас­то­вої ор­га­ні­за­ції, зок­ре­ма про­вів біль­ше де­ся­ти Виш­ко­лів по­пе­ре­дньої плас­то­вої під­го­тов­ки в Ско­мо­ро­хах, Ко­ло­миї, За­лі­щи­ках, Чер­ні­го­ві, Ло­па­ти­ні, Олесь­ку, Жи­то­ми­рі, Дніп­ро­пет­ровсь­ку, Го­ро­ди­щі, на Со­ко­лі, - як ко­мен­дант виш­ко­лів та як інс­трук­тор. Брав участь у Всес­ві­тньо­му фо­ру­мі ук­ра­їн­ців в Ки­є­ві 21-25 сер­пня 1992 р. Був де­ле­ґа­том ба­га­тьох Кра­йо­вих плас­то­вих з'їз­дів. Не­од­но­ра­зо­во ор­га­ні­зу­вав по­їз­дки плас­ту­нів в Ки­їв - Чер­ні­гів - Кру­ти. Ак­тив­ну участь брав у по­бу­до­ві цер­ков­ці св. Юра та кор­пу­су-му­зею (меш­каль­но­го ку­ре­ня) на Со­ко­лі.

Друг Та­то є та­кож од­ним із зас­нов­ни­ків 44 ку­ре­ня «Це­лі­бат Мур­ли­ки» ім. Іва­на Чмо­ли в 1991 ро­ці.

В цьо­му ро­ці, 6 чер­вня, пл. сен. Бог­да­ну Олек­сію ви­пов­ни­ло­ся 60 ро­ків.

Тож щи­ро ві­та­є­мо йо­го з слав­ним шіс­тде­ся­ти­літ­тям. Ба­жа­є­мо йо­му міц­но­го здо­ров­'я, доб­ра, щас­тя та даль­ших ус­пі­хів у пра­ці на плас­то­вій ни­ві.