Казка про кажана
Одного разу почали птахи війну зі звірами. Довгий час бій не давав висліду: то птахи брали гору, то звірі перемагали птахів.
Кажан був хитрий і боявся за своє життя. Отож почав він лукавити. Коли перемагали птахи, то він весело разом з ними літав, немов би він їм помагав у бою. Коли ж перемога переважувала на бік звірів, то кажан приєднувався до них, удаючи, що він їм допомагає, і починав повзати по землі, мов миш. Врешті птахи замирилися зі звірами, й тоді виявилося лукавство кажана. Розгнівалися на нього й птахи й звірі, та й прогнали його геть від себе. Гидували всі таким товаришем-зрадником.
З того часу ані птахи, ані звірі не люблять кажана. Птахи й наказали пугачеві слідкувати за кажаном і знищити його, як зрадника. А звірі теж саме наказали зробити кітці. З того часу пугач і кітка завжди слідкують за кажаном і нищать його — зрадника.
Переповів Ф. Гай-Гаєвський
«Малі друзі», ч. 4 (16)
квітень 1941, с. 81