Надзвичайна сторінка

Готуйсь, дорогі сестрички і братчики!

Пройшло таборове літо, і ми знову приступаємо до пластування в домівках. А що ви зі своїми новаками зазвичай тепер робите? Можу спробувати здогадатися, що маєте сходини, прогульки та інші веселі заняття, під час яких здаєте новацькі проби та вмілості. Ну як, трошки вгадала? Тоді вам, мабуть, страшно бракує різноманітних знань до сходин — чи то з історії України, чи то з географії або просто про відомих людей (зокрема до точок з українознавства в новацьких пробах, до різних вмілостей). Та й взагалі, скільки можна брати матеріяли лише з ВОРу? Але є варіянт! Тут оце ми викопали цікавеньку сторінку...

Давайте докладніше. Сторінка має адресу: http://www.geocities.com/prysjan/. Тобто один собі дядечко взяв і зробив цікавий український сайт. Але я б навіть назвала це певною мірою порталом, бо стільки розгалужень і посилань, як тут є, не кожна порядна Інтернет-сторінка має. Вигляд сторінки такий:

Але в цьому разі приказка «Зустрічають по одягу, проводжають по розуму» не справджується, бо зміст сайту, як зараз побачите, надзвичайний.

Кня­зі, геть­ма­ни, мит­ро­по­ли­ти, пре­зи­ден­ти та на­у­ковцi

Ду­же доб­рий ма­те­рі­ял для під­го­тов­ки то­чок до проб, особ­ли­во то­чок, пов­'я­за­них з іс­то­рі­єю Ук­ра­ї­ни, ге­ог­ра­фі­єю, знан­ня­ми про ві­до­мих лю­дей. Я, нап­рик­лад, дав­но вже мрі­я­ла знай­ти ма­лень­ку кни­жеч­ку з чіт­кою хро­но­ло­гі­єю всі­єї ук­ра­їнсь­кої іс­то­рії. І ось знай­шла — са­ме тут є хро­но­ло­гія всі­єї іс­то­рії Ук­ра­ї­ни, зок­ре­ма:

· Ве­ли­кі кня­зі ки­ївсь­кі та ро­ки їх прав­лін­ня;

· Во­ло­ди­ми­ро-Во­линсь­кі кня­зі та ро­ки їх прав­лін­ня;

· Га­лиць­кі кня­зі та ро­ки їх прав­лін­ня;

· Га­лиць­ко-Во­линсь­кі кня­зі та ро­ки їх прав­лін­ня;

· Ли­товсь­ко-Русь­кі кня­зі та ро­ки їх прав­лін­ня;

· Пра­вос­лав­ні мит­ро­по­ли­ти (ки­ївсь­кі і га­лиць­кі);

· Гре­ко-ка­то­лиць­кі (уніятські) мит­ро­по­ли­ти

· Ді­я­чі УНР, ЗУНР, Геть­ма­на­ту, Ди­рек­то­рії, Кар­патсь­кої Ук­ра­ї­ни

До ре­чі, са­ме в цьо­му роз­ді­лі є ду­же гар­ний слов­ни­чок-ен­цик­ло­пе­дія «Ви­дат­ні ук­ра­їн­ці: ві­до­мі та не­ві­до­мі іме­на». Це, зви­чай­но, не «Ен­цик­ло­пе­дія ук­ра­ї­ноз­навс­тва» в де­ся­ти то­мах, але ду­же ко­рот­ко про ба­га­тьох ві­до­мих і ма­ло­ві­до­мих ді­я­чів сказано. На­віть про Пет­ра Фран­ка є… Як­раз для но­ва­ків: хто та­кий, ко­ли жив і що ко­рис­но­го зро­бив для Ук­ра­ї­ни.

Ко­раб­лі ми­ну­лих ти­ся­чо­літь

Ну прос­то над­зви­чай­но ці­ка­во. Ще один та­кий сай­тик знай­ду — і точ­но в «мор­ці» пі­ду. Для тих ви­хов­ни­ків, які зби­ра­ють­ся ро­би­ти морсь­кі но­ваць­кі та­бо­ри або го­ту­ва­ти морсь­кі вмі­лос­ті, біль­ше ні­чо­го для прог­ра­ми й не тре­ба. Зай­ти сю­ди, ска­ча­ти — і з іс­то­рії ко­раб­лів, як сві­то­вої, так і ук­ра­їнсь­кої, все вже ма­єш. Тут опи­си іс­то­рії і ­бу­до­ви ко­раб­лів; їх схеми і ко­льо­ро­ві зоб­ра­жен­ня.

На­ве­ду ко­рот­кий пе­ре­лік (далеко не повний) ко­раб­лів, щоб ви ма­ли уя­ву, який це ре­сурс:

Єги­петсь­кий тор­гі­вель­ний ко­ра­бель

Морсь­кий тор­гі­вель­ний ко­ра­бель Єгип­ту

Війсь­ко­вий ко­ра­бель Єгип­ту

Ко­ра­бель Егейсь­ко­го мо­ря (Крит)

Фі­ні­кійсь­кий тор­гі­вель­ний ко­ра­бель

Фі­ні­кійсь­кий військовий ко­ра­бель

Асі­ро-фі­ні­кійсь­кий бо­йо­вий ко­ра­бель

Асі­ро-фі­ні­кійсь­кий тор­гі­вель­ний ко­ра­бель

Грець­ка бі­ре­ма

Грець­кий тор­гі­вель­ний ко­ра­бель

Римсь­ка бі­ре­ма

Римсь­ка три­ре­ма (трі­є­ра)

Римсь­ка га­ле­ра

Ко­ра­бель Рі­чар­да ІІІ

Ко­ра­бель Віль­гель­ма За­во­йов­ни­ка

Генуезький торгівельний корабель

А оцей корабель мені особливо сподобався:

Бо­йо­вий ко­ра­бель Ки­ївсь­кої Ру­си

Човни такого типу являли собою досить великі судна, на яких могло розміститись 40 і більше воїнів. Для збільшення місткості довбаного з суцільного дерева корпусу боки бортів нарощувались дошками. Кораблі з дощатою обшивкою внакрій називали набойнами, а з гладкою обшивкою — насадами. Човни були озброєні великим полотняним вітрилом, щедро орнаментовані. Веслярі ховалися від сонця під навісом.

Зреш­тою, чо­го я маю все вам роз­по­відати, — са­мі зай­діть і по­ди­віть­ся! Всьо­го опи­са­но 38 ко­раб­лів з різ­них кра­їн. А до то­го є ще й слов­ник морсь­ких тер­мі­нів.

А далі… Ще ці­ка­ві­ше!

Наприклад, у роз­ділі «Ук­ра­їнсь­кі міс­та» містяться посилання на безліч сто­рінок про безліч ук­ра­їнсь­ких міс­т, аж до та­ких ма­лень­ких, як Ко­зо­ва… Для тих, хто про­хо­ди­ти­ме вмі­лість «Ли­цар рід­но­го міс­та» це над­зви­чай­ний ре­сурс.

Бан­кно­ти різ­них кра­їн

Тут представлені банкноти, які бу­ли ко­лись і є те­пер — чіт­ке зоб­ра­жен­ня двох сто­рін. По­чи­на­ю­чи з ук­ра­їнсь­ких ку­по­нів і за­кін­чу­ю­чи ка­за­хсь­ки­ми тен­га­ми, різ­них ро­ків ви­пус­ку і різ­них но­мі­на­лом. А як­що їх тро­хи пома­ке­ту­ва­ти, та­кі та­бо­ро­ві чи ро­йо­ві гро­ші мо­жуть вий­ти… всім гро­шам гро­ші…

Ук­ра­ї­на

Ку­по­ни 1991 р. ви­пус­ку  (від 1 до 100)

Ку­по­ни 1992-1993 рр. ви­пус­ку (від 100 до 5000)

Ку­по­ни 1994-1995 рр. ви­пус­ку (від10000 до 100000)

Грив­ні 1992 р. ви­пус­ку (від 1 до 20)

Грив­ні 1994 р. ви­пус­ку (від 1 до 100)

СРСР — кар­бо­ван­ці і червінці

Авс­трія — кро­ни

Бра­зи­лія — кру­зей­ри 

Ні­меч­чи­на — мар­ки 

Угор­щи­на  — пфен­ги 

Поль­ща — зло­ті

Царсь­ка Ро­сія — руб­лі і червінці

Юґос­ла­вія — ді­на­ри

США — до­ла­ри

Гре­ція — драх­ми

Сін­га­пур — до­ла­ри

Авс­тра­лія — до­ла­ри

Ка­на­да — до­ла­ри

Швей­ца­рія — фран­ки

Ве­ли­коб­ри­та­нія — фун­ти стер­лін­ги, ши­лін­ги

Ір­лан­дія — фун­ти

Гол­лан­дія — гуль­де­ни

Япо­нія — йе­ни

Пор­ту­га­лія — ес­ку­до

Ес­то­нія — кро­ни

Іс­лан­дія — кро­ни

Шве­ція — кро­ни

Нор­ве­гія — кро­ни

Да­нія — кро­ни

Іта­лія — лі­ри

Ту­реч­чи­на — лі­ри

Лит­ва — ли­ти

Лат­вія — ла­ти

Фран­ція — фран­ки

Бель­гія — фран­ки

Фін­лян­дія — мар­ки

Іс­па­нія — пе­се­ти

Ро­сія — руб­лі

Ка­зах­стан — тен­ги

Сте­повi рос­ли­ни Ук­ра­ї­ни

Не ду­маю, що ви знай­де­те щось кра­ще для вмі­лос­ті «Лю­би­тель рос­лин» чи «Квіт­ни­кар». І не тіль­ки в Ін­тер­не­ті, а й в книж­ках. У вступі є цікава розповідь про український степ та його рослинність. Далі є ок­ре­мі пап­ки для ро­дин рос­лин, а в кожній папці — зображення представників цих родин, що належать до степових видів (більшість з цих видів — рідкісні, адже степ в Україні майже повсюдно розораний).

От один з прик­ла­дів:

В'я­зіль бар­вис­тий (пред­став­ник ро­ди­ни бо­бо­вих)

У дру­гій по­ло­ви­ні чер­вня піс­ля вес­ня­но­го буй­ноц­віт­тя в сте­пу зац­ві­тає в'я­зіль бар­вис­тий. Бі­ло-ро­же­ві гір­лян­ди йо­го суц­віть пе­ре­ки­да­ють­ся на стеб­ла ін­ших рос­лин, спи­ра­ю­чись на них. Так, на­че по щаб­лях, під­ні­ма­єть­ся до со­няч­но­го світ­ла кво­ле стеб­ло, під­но­ся­чи бар­вис­ті, по­діб­ні до ві­ноч­ків суц­віт­тя. А там, де не­має під­по­ри, роз­га­лу­же­ні стеб­ла сте­лять­ся по зем­лі, ут­во­рю­ю­чи кві­ту­чі ко­ла. Рос­ли­на ба­га­то­річ­на, жи­ве 10-14 ро­ків. Стеб­ла — 30-100 см зав­виш­ки. Не­рід­ко цві­те до ве­рес­ня. Квіт­ки з ро­же­ву­ва­тим па­ру­сом, май­же бі­лим чов­ни­ком і бі­ли­ми вес­ла­ми, зіб­ра­ні в 10-20-квіт­ко­вий зон­тик, який на дов­го­му квіт­ко­но­сі під­но­сить­ся над лис­тка­ми. Ча­шеч­ка май­же дво­гу­ба. Плід — біб, ви­дов­же­но-лі­ній­ний, чле­нис­тий, го­лий. Вид по­ши­ре­ний по всій Ук­ра­ї­ні. Рос­те на сте­пах, лу­ках, уз­ліс­сях, по схи­лах і ча­гар­ни­ках. Ху­до­бою не спо­жи­ва­єть­ся, як вва­жа­ють, че­рез от­руй­ність. Ме­до­нос­на рос­ли­на.

А ще тут пред­став­ле­ні та­кі ро­ди­ни:

· Ро­ди­на Айс­тровi (Склад­ноцвiтi) (опи­са­но 7 видів)

· Ро­ди­на Бо­бовi (7)

· Ро­ди­на Гвоз­ди­ковi (4)

· Ро­ди­на Греч­ковi (1)

· Ро­ди­на Гу­боцвiтi (Яс­нот­ко­ві) (7)

· Ро­ди­на Дзво­ни­ковi (1)

· Ро­ди­на Жов­тан­це­ві (5)

· Ро­ди­на Зві­ро­бій­ні (1)

· Ро­ди­на Зон­тич­ні (3)

· Ро­ди­на Кер­ме­ковi (2)

· Ро­ди­на Лiлiйнi  (8)

· Ро­ди­на Льо­новi (1)

· Ро­ди­на Мо­ло­чайнi (1)

· Ро­ди­на Осо­ковi (1)

· Ро­ди­на Па­ро­лис­товi (1)

· Ро­ди­на Пер­воцвiтi (1)

· Ро­ди­на Пiвни­ковi (1)

· Ро­ди­на Пiвонiєвi (1)

· Ро­ди­на По­до­рож­ни­ковi (1)

· Ро­ди­на Ран­ни­ковi (6)

· Ро­ди­на Ро­зо­ві (6)

· Ро­ди­на Склад­ноц­ві­ті (4)

· Ро­ди­на Тон­ко­но­го­ві (Зла­ко­ві) (10)

· Ро­ди­на Шорс­тко­лис­ті (4)

· Ро­ди­на Хрес­тоцвiтi (1)

Ра­зом всіх 85 рос­лин!

Дуже школа, що наш журнал не кольоровий, але і в чорно-білому варіянті можна побачити красу цих квітів:

Інші розділи

Роз­діл «Афо­риз­ми, при­каз­ки та кри­латi вис­ло­ви» — це зав­жди є ко­рис­ним для будь-яких за­нять і ні­ко­ли не заш­ко­дить. Та на­віть са­мі афо­риз­ми тут не зви­чай­ні: вони є взя­ті і з «Сло­ва о пол­ку Іго­ре­вім», і з Біб­лії, і з мі­фів, і з творів відомих письменників та з ін­ших дже­рел.

Пропоную братчикам і сестричкам задуматися над такими висловами:

Людина не може нічого навчити іншу людину. Вона може тільки допомогти знайти їй правду у власному серці (Августин).

Не робіть з дитини кумира: коли вона виросте, то захоче жертв (Буаст П.).

Люди перестають думати, коли перестають читати (Дідро).

Найпрекрасніше відчуття — це відчуття таємниці.

Радість бачити і розуміти є найпрекрасніший дар природи (Айнштайн).

Роз­діл «Ша­хо­ві етю­ди» — для ма­лень­ких спорт­сме­нів, лю­би­те­лів ша­хів.

Ну і спе­ці­яль­но для львів­'ян та тих, хто ці­ка­вить­ся цих гар­ним міс­том — роз­діл «Львів» — іс­то­рія львівсь­кої пре­си та війсь­ко­ві мо­ги­ли да­вньо­го Льво­ва, іс­то­рія міс­та, ге­ог­ра­фія, на­се­лен­ня та ба­га­то ін­шо­го.

Напевно, наостанок варто сказати кілька слів про автора цього настільки багатого і розгалуженого сайту. Автор називається Віктор Присяжнюк і працює у Львівському національному університеті імені Івана Франка, на кафедрі фізики металів. На сторінці можна знайти його координати (службову адресу, телефон).Дай, Боже, здоров’я цьому панові Присяжнюку за те, що наповнює світову мережу такими цікавими інформаціями про Україну! А нам є з кого брати приклад...

Все це був ли­ше стис­лий опис то­го, що я са­ма зу­мі­ла знай­ти. Ду­маю, що ви знай­де­те біль­ше! Тож гар­них по­шу­ків у ме­ре­жі і ці­ка­вих плас­то­вих за­нять! Але при цьому зважайте й на афоризм автора сторінки: «Пам'ятай, що час, проведений в Iнтернетi, не повернеш!»

С.О. Ната­ля Ки­як