Мандрівка пластовими місцями

Пропонуємо увазі братчиків і сестричок інформацію про «пластові» місця, так чи інакше пов’язані з історією нашої організації, що розташовані у центрі Львова. Переважно пластуни знають тільки про будинок Академічної гімназії, де працював Дрот і де було утворено перший пластовий гурток. Проте у Львові, як, зрештою, і в безлічі інших міст, де у 20-х роках активно діяв Пласт, «пластових» місць набагато більше. Отож, будучи у Львові, можете оглянути ці приміщення, які зовсім нескладно знайти, або зверніть на них увагу новацтва при різних інших нагодах, коли на сходинах розповідатимете про історію нашої організації, пластові улади та інші цікавинки. До історичної інформації додаємо також ідеї ігор, які можна використати під час прогулянки чи сходин в домівці.

1. Іва­на Фе­до­ро­ва (Бля­харсь­ка) 11. Від 1921 ро­ку тут бу­ла плас­то­ва до­мів­ка у Льво­ві, тут роз­мі­щу­ва­лась Вер­хов­на Плас­то­ва Ко­ман­да, яка ке­ру­ва­ла всім плас­то­вим ру­хом в Га­ли­чи­ні, а по­тім і на Во­ли­ні, і на За­кар­пат­ті, і за кор­до­ном; тут був Львівсь­кий кіш (те­пер як ста­ни­ця), тут пев­ний час бу­ла ко­о­пе­ра­ти­ва «Пласт». Так са­мо тут бу­ли до­мів­ки де­я­ких ку­ре­нів, про­хо­ди­ли схо­ди­ни, нап­рик­лад, 4 ку­ре­ня ім. Б. Хмель­ниць­ко­го; тут бу­ла до­мів­ка ОЗО, тут зби­ра­ли­ся Лі­со­ві Чор­ти. Але в 1929 ро­ці Пласт звід­си виг­на­ли, піс­ля чо­го ста­ла ще більш ак­ту­аль­ною спра­ва по­бу­до­ви влас­ної плас­то­вої до­мів­ки.

2. До­мі­ні­кансь­кий со­бор (цер­ква Прес­вя­тої Єв­ха­рис­тії)

Ця цер­ква, ок­рім сво­єї ці­ка­вої іс­то­рії і прек­рас­ної ар­хі­тек­ту­ри у сти­лі ба­ро­ко, ці­ка­ва ще й тим, що спи­ра­єть­ся на ак­тив­ну хрис­ти­янсь­ку мо­лодь, зок­ре­ма і на плас­ту­нів. У де­ко­го з львівсь­ких юна­ків є на­віть тра­ди­ція при­хо­ди­ти сю­ди в пер­шу не­ді­лю мі­ся­ця в од­нос­тро­ях і від­бу­ва­ти Служ­бу ра­зом. Тут від­бу­ва­єть­ся плас­то­ва Різ­двя­на сві­чеч­ка, от­ці до­по­ма­га­ють плас­ту­нам при пот­ре­бі, а плас­ту­ни Льво­ва в свою чер­гу — цер­кві, від­бу­ва­ю­чи ве­ли­код­ню стій­ку чи до­по­ма­га­ю­чи ор­га­ні­зо­ву­ва­ти ве­ли­код­ній сні­да­нок для не­за­без­пе­че­них лю­дей. 

3. На­род­ний дім, вул. Те­ат­раль­на.

Тут зна­хо­див­ся штаб зброй­но­го пов­стан­ня у лис­то­па­ді 1918 ро­ку, яким ке­ру­вав плас­тун Дмит­ро Ві­товсь­кий. А крім то­го, від 1906 ро­ку в цьо­му бу­дин­ку на тре­тьо­му по­вер­сі бу­ла Фі­лія Ака­де­міч­ної гім­на­зії. І тут вчи­те­лем був Пет­ро Фран­ко, один з зас­нов­ни­ків Плас­ту. По­тім тут був 7 ку­рінь ім. Кня­зя Льва, ку­рінь 43 ім. Оле­га Ві­що­го, який по­тім ско­ро­ти­ли. Тут вчи­ло­ся ба­га­то плас­ту­нів, наприклад, Ро­ман Шу­хе­вич. А ще від 1915 до 1921 ро­ку у зв'яз­ку з во­єн­ни­ми по­ді­я­ми сю­ди пе­ре­се­ли­лась і го­лов­на Ака­де­міч­на гім­на­зія.

4. Цер­ква Пре­об­ра­жен­ня  Гос­по­дньо­го

З ці­єю цер­квою пов­'я­за­на іс­то­рія при­хо­ду в Пласт од­но­го з на­йак­тив­ні­ших ор­га­ні­за­то­рів пер­ших но­ваць­ких час­тин — Іва­на Клі­ща. Тра­пи­лось це так, що в ра­нньо­му юнаць­ко­му ві­ці він зай­шов до ці­єї цер­кви, од­ні­єї з не­ба­га­тьох ук­ра­їнсь­ких цер­ков, що то­ді ді­я­ли у Льво­ві, і по­ба­чив там плас­ту­нів в од­нос­тро­ях. Вра­же­ний їх пос­та­вою і від­по­ві­даль­ним виг­ля­дом, Іван­ко за­ці­ка­вив­ся і ви­рі­шив прос­те­жи­ти за ни­ми, ку­ди ж во­ни пі­дуть, а піш­ли во­ни до плас­то­вої до­мів­ки на вул. Бля­харсь­кій. Отож і він смі­ли­во увій­шов до до­мів­ки, де йо­му про усе роз­по­ві­ли і по­ра­ди­ли ор­га­ні­зу­ва­ти в се­бе в гім­на­зії гур­ток. Так при поль­ській гім­на­зії бу­ло ор­га­ні­зо­ва­но плас­то­вий осе­ре­док. А че­рез кіль­ка ро­ків, вже виш­ко­ле­ний у плас­то­во­му ду­сі, по­каз­ний мо­ло­дий сту­дент Іван Кліщ у 1924 ви­ве­де до цен­тру міс­та 30 но­ви­ків під час про­це­сії на свя­то Прес­вя­тої Єв­ха­рис­тії. І це да­ле­ко не ві­нець йо­го плас­то­вих здо­бут­ків.

5. Ко­о­пе­ра­тив «Вог­ні» (вул. Кор­няк­тів 1)

Тут бу­ло при­мі­щен­ня Ук­ра­їнсь­кої вчи­тель­ської гро­ма­ди. І тут в 1930 ро­ці, 12 квіт­ня, в день Плас­то­вої При­ся­ги, від­був­ся З'їзд Сень­йо­ра­ту і був ство­ре­ний 1 ку­рінь ім. Сте­па­на Ти­совсь­ко­го (він за­раз на­зи­ва­єть­ся Олек­сан­дра і Сте­па­на Ти­совсь­ких). Так са­мо в цьо­му при­мі­щен­ні від 1932 ро­ку пе­ре­бу­ва­ла ре­дак­ція жур­на­лу «Вог­ні», що був на по­чат­ку 30-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­літ­тя од­ним з най­кра­щих ук­ра­їнсь­ких ча­со­пи­сів. А сам ко­о­пе­ра­тив «Вог­ні» ви­ко­ну­вав фун­кції те­пе­рі­шньої плас­то­вої крам­нич­ки: за­без­пе­чу­вав плас­ту­нів не­об­хід­ним ви­ря­дом, тут ши­ли­ся од­нос­трої, ви­го­тов­ля­ли­ся різ­ні від­зна­ки то­що.

6. Ко­пер­ні­ка 5. Пер­ша плас­то­ва до­мів­ка

В цьо­му бу­дин­ку у 1911 ро­ці від­бу­ли­ся пер­ші плас­то­ві схо­ди­ни. Ці­ка­во, що гур­ток був мі­ша­ний. Хо­ди­ти на схо­ди­ни бу­ло не так прос­то, як нам за­раз. Гур­ток був та­єм­ний, і то­му, щоб авс­трійсь­ка вла­да не діз­на­ла­ся про та­кі збо­ри, при­хо­ди­ти до бу­дин­ку тре­ба бу­ло не всім од­ра­зу, а по од­но­му че­рез до­во­лі три­ва­лий про­мі­жок ча­су.

Схо­ди­ни три­ва­ли дов­го і ма­ли ба­га­то війсь­ко­вих еле­мен­тів. Крім в'я­зан­ня вуз­лів, мар­ши­ру­ван­ня, кар­тог­ра­фії чи сиг­на­лі­за­ції пластуни під ке­рів­ниц­твом Іва­на Чмо­ли — од­но­го з зас­нов­ни­ків Плас­ту, вчи­ли­ся, як стрі­ля­ти з ре­воль­ве­ра, скла­да­ти і роз­би­ра­ти гвин­тів­ку, мас­ку­ва­ти­ся, ді­я­ти вно­чі, та­бо­ру­ва­ти в ре­жи­мі пов­ної го­тов­нос­ті. Цьо­го ви­ма­гав то­діш­ній стан ре­чей, ко­ли кож­ної ми­ті мог­ла ви­пас­ти на­го­да ста­ти на за­хист Ук­ра­ї­ни. Для цьо­го гур­ток мав од­но-дво­ден­ні прак­тич­ні впра­ви на Кайз­ерваль­ді (де зараз парк «Знесіння»), Вин­ни­ківсь­ко­му лі­сі і бі­ля Чор­то­вих скель. Най­важ­чим (і найцікавішим) з їх спо­га­дів бу­ло 2 тиж­ні та­бо­ру бі­ля Го­вер­ли.  

Гра

Зби­ра­є­мо роз­від-ін­фор­ма­цію зав­дан­ня по ро­ях — зай­ти в под­вір­'я і по­ра­ху­ва­ти: кіль­кість ві­кон, две­рей, місць для схов­ку. Ін­ша гру­па ра­хує усіх лю­дей та за­пам­'я­то­ву­ють все нез­вич­не на су­сі­дньо­му под­вір­'ї (ви­ряд — блок­но­ти, руч­ка).

7. Ду­да­є­ва  21 — при­мі­щен­ня ко­о­пе­ра­ти­ву «Цен­тро­со­юз»

Плас­ту­ни і усі сві­до­мі ук­ра­їн­ці пе­рей­ма­ли­ся не ли­ше пат­рі­о­тич­ною і війсь­ко­вою під­го­тов­кою мо­ло­ді, во­ни та­кож чу­до­во ро­зу­мі­ли, що для май­бу­тньо­го сво­єї кра­ї­ни їм тре­ба до­по­ма­га­ти сво­їм зем­ля­кам, що пра­цю­ють на зем­лі, тор­гу­ють сво­їм то­ва­ром. Як­би не во­ни, ук­ра­їнсь­ку тор­гів­лю пог­ли­ну­ли б поль­ські фір­ми, що дик­ту­ва­ли б свої умо­ви і ні з чим би не ра­ху­ва­ли­ся. Щоб за­по­біг­ти цьо­му бу­ло ство­ре­но два ко­о­пе­ра­ти­ви: один звав­ся «Мас­ло­со­юз» (з центром у Стрию), а дру­гий — «Цен­тро­со­юз». Че­рез свою ді­яль­ність ко­о­пе­ра­тив не­од­но­ра­зо­во під­да­вав­ся на­па­дам поль­ських сту­ден­тів, ме­тою яких бу­ло зни­щи­ти як­най­біль­ше май­на. Сту­ден­ти з ук­ра­їнсь­ко­го бо­ку, коли діз­на­ва­ли­ся про пла­ни по­ля­ків, влаш­то­ву­ва­ли обо­ро­ну. «Во­ю­ва­ли» чим по­па­ло. Од­но­го ра­зу — цег­лою, а ко­ли та за­кін­чи­ла­ся, пож­бу­ри­ли в по­ля­ків дві три­літ­ро­ві бан­ки чер­во­но­го чор­ни­ла. Пля­му від од­ної та­кої «бом­би» на сті­ні бу­дин­ку нап­ро­ти довго не вда­ва­ло­ся за­фар­бу­ва­ти.

Тут же на дру­го­му по­вер­сі ді­я­ло рек­лам­не агентс­тво «Фа­ма», спів­влас­ни­ком яко­го був Ро­ман Шу­хе­вич. Фір­ма ро­би­ла різ­но­го ро­ду рек­ла­му ли­ше ук­ра­їнсь­кою мо­вою, до­по­ма­га­ла ук­ра­їнсь­ким під­при­єм­цям, зав­дя­ки за­лу­чен­ню до ді­яль­нос­ті усіх плас­ту­нів по ці­лій Га­ли­чи­ні з «Фа­мою» май­же ніх­то не міг зрів­ня­ти­ся. Во­ни ма­ли най­сві­жі­шу ін­фор­ма­цію і бу­ли на крок по­пе­ре­ду. Мож­на ска­за­ти, що плас­ту­ни то­ді за­мі­ня­ли Ін­тер­нет.

8. Глі­бо­ва 15 — Меш­кан­ня Ти­совсь­ко­го

Влас­ни­ком цьо­го бу­дин­ку був Ки­ри­ло Сту­динсь­кий, що ак­тив­но до­по­ма­гав ук­ра­їнсь­кій ін­те­лі­ґен­ції, став ака­де­мі­ком, але піз­ні­ше, як ба­га­то ук­ра­їн­ців, був зни­ще­ний. Бу­ди­нок був ве­ли­кий, Ки­ри­ло Сту­динсь­кий був на­у­ков­цем, час­ти­ну кім­нат зда­вав в орен­ду. І тут жи­ло ба­га­то різ­них лю­дей, нап­рик­лад, о. Кли­мен­тій Мон­ці­бо­вич, один з пер­ших ду­хів­ни­ків Плас­ту, він по­мер в 20-х ро­ках. Засновник Пласту Олександр Тисовський, який був одружений з дочкою Кирила Студинського, мешкав тут постійно.

В дво­рі цьо­го бу­дин­ку бу­ла од­на з пер­ших плас­то­вих зус­трі­чей вліт­ку 1921 ро­ку. Крім то­го, в цьо­му бу­дин­ку в 1923 ро­ці фак­тич­но був зас­но­ва­ний Улад Стар­ших Плас­ту­нів. На під­даш­шю бу­ла до­мів­ка Клю­бу стар­ших плас­ту­нів. Тоб­то цей бу­ди­нок для Плас­ту, мо­же, та­кий важ­ли­вий, як Ака­де­міч­на гім­на­зія.

9. Дра­го­ма­но­ва, На­ці­о­наль­ний му­зей

Це му­зей, який уфун­ду­вав Мит­ро­по­лит Ан­дрей Шеп­тиць­кий для роз­вит­ку ук­ра­їнсь­ко­го мис­тец­тва. Мит­ро­по­лит Ан­дрей ду­же до­по­ма­гав Плас­ту, да­вав зем­лю, при­мі­щен­ня, ліс.

10. Ака­де­міч­ний дім — в ту­пи­ку вул. Дра­го­ма­но­ва. Як­би ви­га­да­ти інс­тру­мент, що б на шка­лі по­ка­зу­вав кон­цен­тра­цію плас­ту­нів на 1 м пло­щі, то тут цей при­лад заш­ка­лю­вав би. Це Ака­де­міч­ний дім, збу­до­ва­ний за гро­ші ук­ра­їнсь­ких ме­це­на­тів. Тут в 20-30-х ро­ках ми­ну­ло­го сто­літ­тя жи­ли при­їж­джі сту­ден­ти-ук­ра­їн­ці, май­же всі бу­ли плас­ту­на­ми. Тут жив Сте­пан Бан­де­ра, Во­ло­ди­мир Мар­кусь, Олек­са Га­син, Во­ло­ди­мир Ма­кар — ду­же ба­га­то плас­ту­нів. І тут від­бу­ло­ся ба­га­то з'їз­дів стар­ших плас­ту­нів.

Гра

Ос­кіль­ки тут жи­ло ба­га­то плас­ту­нів зві­ду­сіль, зав­дан­ня на­пи­са­ти як­най­біль­ше назв гур­тків, гнізд, ку­ре­нів УПЮ, ку­ре­нів УПС-УСП, міст та се­лищ, де є Пласт, тощо. Час — 10 хв, виряд — записник, ручка. Завдання виконується в групах.

11. На вул. Ки­ри­ла і Ме­фо­дія — теперішня загальноосвітня шко­ла №4, а раніше — гімназія сестер Василіянок, при якій діяв перший дівочий курінь ім. Марти Борецької, зв’язковою в якому була Олена Степанів. В цій школі вчилося багато визначних пластунок, тут теж від­бу­ва­ли­ся плас­то­ві схо­ди­ни, тут вик­ла­да­ла зас­нов­ни­ця но­вац­тва Са­ви­на Си­до­ро­вич.

С.О. Андрія Бєляєв, С.О. Ольга Свідзинська

Фото О. Свідзинської

Під час підготовки публікації використано матеріяли Групи з історії та музейництва Пласту «На сліді» та екскурсію пластовими місцями сл. пл. прих. Володимира Мороза, що проводилася для учасників історичного вишколу «Бляхарська, 11».