Про серйозне, граючись

Не­що­дав­но в гро­мадсь­ко­му тран­спор­ті Льво­ва (елек­трот­ран­спорт, мар­шрут­ні так­сі) з'я­ви­ла­ся та­ка ві­доз­ва:

Впер­ше по­ба­чи­ла я ві­доз­ву 19 груд­ня, і во­на зво­ру­ши­ло нас­тіль­ки, що вва­жаю її да­рун­ком від свя­то­го Ми­ко­лая!

Про чис­то­ту мов­лен­ня вже ду­же ба­га­то ска­за­но. Бе­зу­мов­но, це гло­баль­на проб­ле­ма. Мо­ви сві­ту не ли­ше справ­ді зба­га­чу­ють­ся сло­ва­ми-»чу­жин­ця­ми», а й зас­мі­чу­ють­ся ни­ми. Мо­ви «хво­рі­ють» на опо­га­нен­ня, збід­нін­ня та ви­род­жен­ня. Ду­же бо­лю­чою впро­довж сто­літь бу­ла ця проб­ле­ма і для на­шої мо­ви, що, зреш­тою, ціл­ком ло­гіч­не у світ­лі іс­то­рич­но­го роз­вит­ку. Мов­не пи­тан­ня за­ли­ша­єть­ся ак­ту­аль­ним і в не­за­леж­ній Ук­ра­ї­ні.

Ка­жуть, ук­ра­їн­ці пос­лу­го­ву­ють­ся ро­сійсь­кою мо­вою, бо сум­ні­ва­ють­ся у кра­сі й ба­гатс­тві рід­ної мо­ви (мо­же, прос­то не зна­ють її чи не хо­чуть зна­ти?). Для то­го, щоб зро­зу­мі­ти міс­ткість, ва­го­ви­тість ук­ра­їнсь­ко­го сло­ва, спро­буй­те під­шу­ка­ти ро­сійсь­кі від­по­від­ни­ки в не­о­пи­со­вій фор­мі до та­ких слів: вуй­ко, стрий­ко, дов­кіл­ля, за­ті­нок, без­хать­ко, за­ліз­ни­ця, кни­гар­ня, олія, ков­дра, осон­ня, за­леж­но, до­сі, з-по­се­ред, од­на­ко­во, по­за­то­рік, нап­риз­во­ля­ще, що­не­ді­лі, що­ду­ху, те­ре­ве­ни­ти, ужи­ва­ний.

Як­що знай­де­те, то на­діш­літь нам обов­'яз­ко­во!

Якось я від­ві­ду­ва­ла но­ваць­кий та­бір і по­чу­ла там... ба­ла­ка­ни­ну Вєр­ки Сер­дюч­ки з Лєр­кою Сев­рюч­кою. Вель­ми зди­во­ва­на, звер­ну­ла­ся до сес­трич­ки Ма­ма­ли­ги, ві­до­мо­го фа­хів­ця-лін­гвіс­та, з про­хан­ням якось за­ра­ди­ти неп­ри­єм­ній, не­куль­тур­ній і неп­лас­то­вій си­ту­а­ції. Я спо­ді­ва­ла­ся на чіт­ку, кон­крет­ну, об­грун­то­ва­ну від­по­відь. І от­ри­ма­ла її. Зву­ча­ла во­на так: «За­ра­ди­ти не мож­на». На моє щось про осо­бис­тий прик­лад — зно­ву без­жаль­не: «Це ні­чо­го не дасть!» Щоп­рав­да, в та­бо­рі час­ти­на ді­тей бу­ла з ро­сійсь­ко­мов­них ро­дин, чим і мож­на, оче­вид­но, по­яс­ни­ти той сур­жик.

Сьо­год­ні проб­ле­ма чис­то­ти мо­ви іс­нує в Ук­ра­ї­ні скрізь: як в ро­сійсь­ко­мов­ній, так і в ук­ра­ї­но­мов­ній її час­ти­нах. Ва­го­мим кро­ком у по­до­лан­ні мов­ної ан­ти­са­ні­та­рії, пе­ре­ко­на­на, мо­же ста­ти гра. Так-так! Зно­ву гра, ли­ше спе­ци­фіч­на, мо­вос­пря­мо­ва­на. Отож, УВА­ГА!

Ще 2005 ро­ку ки­ївсь­ке ви­дав­ниц­тво «Сак­цент Плюс» ви­пус­ти­ло у світ три кни­ги Іго­ря Сі­чо­ви­ка: 1) Сло­вог­рай. 2) Мо­вог­рай I. Іг­ри з бук­ва­ми та сло­ва­ми. 3) Мо­вог­рай ІІ.

Як заз­на­че­но в ано­та­ції, кни­ги міс­тять омо­ні­ми, омог­ра­ми, омо­фо­ни, ка­лам­бу­ри, анаг­ра­ми, за­гад­ки то­що. Усі во­ни — в роз­ма­ї­тих прик­ла­дах, обіг­ра­них у мік­ро­сю­же­тах (дво­вір­ші, кат­ре­ни), до­теп­них зав­дан­нях з від­по­від­ни­ми взір­ця­ми.

Кож­но­му но­ваць­ко­му гніз­ду НЕ­ОБ­ХІД­НО прид­ба­ти всі ці книж­ки і як­най­час­ті­ше ви­ко­рис­то­ву­ва­ти на схо­ди­нах, зма­гах, в лис­ту­ван­ні між ро­я­ми чи ста­ни­ця­ми і т.д. І не­хай на­ша з ва­ми спіль­на пра­ця про­бу­дить, по­си­лить, ствер­дить ін­те­рес усіх ді­тей до ук­ра­їнсь­кої мо­ви!

А на за­вер­шен­ня по­да­є­мо ви­тя­ги з нав­чаль­но­го по­сіб­ни­ка з се­рії «Ча­рів­ний світ рід­ної мо­ви»: Сі­чо­вик І. Сло­вог­рай. Іг­ри з бук­ва­ми та сло­ва­ми. — Тер­но­піль: Нав­чаль­на кни­га — Бог­дан, 2004. — 64 с. Ав­тор про­по­нує ці­ка­ві зав­дан­ня з бук­ва­ми і сло­ва­ми, іг­ри, крос­вор­ди, анаг­ра­ми, ша­ра­ди, ка­вер­зні за­пи­тан­ня, слов­ни­ко­ві за­гад­ки.

Відтвори втрачене

Як­що ти доб­ре зна­єш абет­ку, то лег­ко від­шу­ка­єш про­пу­ще­ні бук­ви.

Ви_ити Ви_ити Ви_ити Ви_ити Ви_ити Ви_ити Ви_ити

(б, ж, л, м, п, р, ш)

Морська душа

А чи ві­до­мо то­бі, без чо­го не мо­же обій­ти­ся мо­ряк? Як­що ні, то спро­буй до­ві­да­ти­ся про це за до­по­мо­гою нез­ви­чай­ної гри.

Пе­ред то­бою абет­ка. Де­я­кі лі­те­ри ви­па­ли з неї. Во­ни й під­ка­жуть то­бі від­по­відь.

А В Г Г Д Є Ж И І Ї Й К Л Н П С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю

Одне для двох

До­бе­ри та­ке сло­во, яке ста­не за­кін­чен­ням пер­шо­го і по­чат­ком дру­го­го.

Прик­лад: ТРИ (ЗУБ) ИЛО — три­зуб, зу­би­ло.

ГА(...)АРО­НИ

БАМ(...)ЕТ

БУК(...)ОП

ГОС­ПО(...)УНОК

Г(...)ЕТА

ПА­СА(...)АФА

(кам, куб, рис, кул, рад, кар, риж)

Холодні слова

У хо­ло­дидь­ни­ку збе­рі­га­ли­ся «хо­лод­ні» сло­ва. Якось Ва­силь­ко про­чи­нив две­рі хо­ло­диль­ни­ка, і з ньо­го ви­па­ли ці сло­ва, роз­та­ну­ли і пе­рет­во­ри­лись на ок­ре­мі лі­те­ри. До­по­мо­жи Ва­силь­ко­ві з цих лі­тер від­но­ви­ти «хо­лод­ні» сло­ва — для цьо­го лі­те­ри мож­на пе­рес­тав­ля­ти будь-як. Прик­лад: ДІЛ — ЛІД

МА­ЗИ ЧЕНЬ­СІ ОЗ­МОР ГРА­КИ ТЮ­ЛИЙ ГУ­ХА ЛО­ХОД ГНІС

(гінс, до­лох, агух, йи­тюл, агирк, зо­ром, ьне­чіс, амиз)

З кожного слова — буква

Щоб ут­во­ри­ти но­ве сло­во, слід узя­ти в пер­шо­го сло­ва пер­шу лі­те­ру, з дру­го­го — дру­гу, з тре­тьо­го — тре­тю і так да­лі.

Прик­лад: Ри­ба, рАк, ма­Ка­ро­ни, по­лЕ, са­лаТ, пір­'ї­нА — РА­КЕ­ТА.

сли­ва, птах, порт, ци­бу­ля, ко­ро­мис­ло, ма­лю­нок, чо­ло­вік _ _ _ _ _ _ _

біл­ка, за­мок, та­нок, сар­дель­ка, рай­ду­га, ліх­тар, ко­лис­ка _ _ _ _ _ _ _

річ­ка, со­ло­вей, ма­ма, го­рі­шок, го­луб­ка, ба­вов­на _ _ _ _ _ _

дя­тел, жни­ва, сті­на, кру­па, гас­тро­ном, мо­ло­ко _ _ _ _ _ _

ві­тер, чер­вень, до­ро­га, горб, сла­ва _ _ _ _ _

блис­кав­ка, град, прав­да, квіт­ка _ _ _ _

шия, скло, сло­во, мас­ло, руч­ка _ _ _ _ _

парк, сі­но, ліс, рід­ня, лі­лія _ _ _ _ _

мет­ро, дощ, со­ва, го­ра _ _ _ _

(авом, ян­сіп, алокш, тарб, аб­рев, ор­пінД, ак­ша­мор, аруд­наб, ко­муртс)

Зміни першу літеру

Змі­ни ли­ше пер­шу лі­те­ру — і ма­ти­меш но­ве сло­во.

Прик­лад: Бак, Гак, Лак, Мак, Пак, Рак, Сак, Так.

 БІК, ік, ік, ік, ік, ік, ік. (в, л, п, р, с, т)

 БАС, ас, ас, ас, ас, ас, ас. (в, г, н, п, ф, ч)

 ВИР, ир, ир, ир, ир, ир, ир. (ж, м, п, с, т, ш)

 БУК, ук, ук, ук, ук, ук, ук, ук. (г, ж, л, п, с, Т, ф)

 БАЙ­КА, ай­ка, ай­ка, ай­ка, ай­ка, ай­ка, ай­ка. (г, л, м, п, с, ч)

 БИ­ТИ, ити, ити, ити, ити, ити, ити, ити, ити. (б, в, ж, л, м, п, р, ш)

 ВІЧ­КА, іч­ка, іч­ка, іч­ка, іч­ка, іч­ка, іч­ка. (н, п, р, с, т, щ)

 БАЙ, ай, ай, ай, ай, ай, ай. (г, д, п, р, х, ч)

 ВА­ТА, ата, ата, ата, ата. (д, л, ф, х)

 ЗУБ, уб, уб, уб. (д, к, ч)

Хто такий?

Пе­ред то­бою — по­рів­нян­ня. Спо­лу­чи їх з від­по­від­ни­ми сло­ва­ми, роз­мі­ще­ни­ми пра­во­руч.

Нап­рик­лад: ТЕМ­НИЙ, ЯК ... НІЧ

Хит­рий, як ... ЛЕВ

Чер­во­ний, як ... ОСЕЛ

Мов­чаз­ний, як ... СО­ВА

Го­лод­ний, як ... РАК

Муд­рий, як ... БА­РАН

Упер­тий, як ... ЗА­ЄЦЬ

Бо­я­гуз­ли­вий, як ... СО­БА­КА

На­бун­дю­че­ний, мов ... ЇЖАК

Гріз­ний, мов ... ЛИ­СИ­ЦЯ

Дур­ний, мов ... ІН­ДИК

Ко­лю­чий, як ... ВОВК

Злий, як ... РИ­БА

Лідія Чир