Святий вечір

Шукає притулку стривожений Йосиф, —

Ніхто не приймає, ніхто не запросить.

Знайомих чимало, а місця нема.

Марія надворі... Надворі зима...

У стайні, за містом, де вітер і сніг,

Вклонилися Богові щиро до ніг.

Крокує полями небесний пісняр:

Христос народився! Хай знає вівчар!

Марія і Йосиф з хлоп’ятком малим,

Скажімо Родині: Святеє — святим!

До ясел спішать від отар пастухи,

А Ірода злобного мучать страхи.

Ось Йосиф гостинно приймає царів,

Ніколи не бачив він перських дарів.

Зоря привела їх в малий Вифлеєм...

А що ми від себе Христові даєм?

Даєм нашу віру, любов, коляду,

І кожний хай скаже: «Я знову прийду

До Тебе, Ісусе, Ти ж добрий, простий...

З Тобою зустрітись — то вечір святий!»