Пластова мережа    Головна сторінка    Довідка    Пошук

Головна сторінка В.О.Р.

Історія В.О.Р.

Історія журналу новацьких виховників В.О.Р. довга й багатомовна. Ініціятором і першим його редактором був Старий Орел. Перше число появилося 14.V.1948 р. в Мюнхені, Німеччина. У початкових роках видавання журналу треба було перебороти ряд труднощів (фінансові, технічні, виїзд з Німеччини співробітників, створення умов для видавання журналу в ЗСА і т.ін.), щоб журнал появлявся періодично. У першій фазі його видавання (1948-53) появилися 8 чисел малого формату (558 сторінок). Початково журнал виходив при рефераті УПН-ів, а від 1952 р. (ч. 5) став співпрацювати реферат УПН-ок.
 
Черговими редакторами були:
С.О. Міко Грималяк 1954 — 1956, чч. 9 — 16,
С.О. Надя Кулинич кінець 1957 — 1963, чч. 17 — 26,
сестр. Леся Храплива 1965 — 1966, чч. 27 — 29,
С.О. Ніна Вересюк 1967 — 1968, чч. 30 — 34,
братч. Юрій Левицький 1970, ч. 35,
С.О. Міко Грималяк кінець 1971 — 1973, чч. 36 — 43,
С.О. Надя Кулинич 1975 — 1977, чч. 44 — 50,
Старий Орел кінець 1977 — 1980, чч. 51 — 60,
сестр. Христя Базилевич 1982 — 1984, ч. 61 — 66,
С.О. Орест Гаврилюк 1986 — 2003, ч. 67 — 138,
С.О. Ольга Свідзинська 2004 —  , ч. 139 —
 
 
Адміністратори: пл. сен. Леся Юзенів, 1954 — 1968, пл. сен. Оксана Кузишин, 1970 — 1978, С.О. Денис Беднарський, 1979 — дотепер.
 
Технічні праці виконували: 1 ч. — пл. сен. Богдан Рубінович, 2 ч. — пл. сен. Михайло Сениця, 3 ч. С. О. Тиміш Білостоцький, чч. 4-6 Загін „Червона Калина”, ч.7 та чергові — С.О. Тиміш Білостоцький, а по його відлеті на Вічну Ватру, редакція давала собі раду в більшості власними заходами. Мистецьке оформлення було виконане численними пластунами й пластунками, та з уваги на брак достатніх інформацій їхні прізвища не поміщаються.
 
Бібліотека В.О.Р.: як перший випуск появилася праця Старого Орла „25-річчя новацького руху” в 1955 р. Дотепер видано 37 випусків.

Т. Самотулка про видавничу діяльність Орлиного Круга і заснування журналу ВОР:

Вреш­ті тре­ба ще зга­да­ти про жур­нал но­ваць­ких ви­хов­ни­ків «Во­гонь Ор­ли­ної Ра­ди», яко­го пер­ше чис­ло по­я­ви­ло­ся в 1948 ро­ці. Це бу­ла збір­ка ма­те­рі­я­лів із вес­ня­ною те­ма­ти­кою. Зміст. І. Злі­та­лись ор­ли. II. Що роз­ка­зу­ва­ти­ме­мо но­ва­кам. III. Іг­ро­вий ку­тик. IV. Са­мо­ді­яль­ний те­атр. V. Майс­тру­ван­ня. VI. Із при­род­ни­чо­го за­пис­ни­ка. VII. Та­єм­на мо­ва но­ва­ків. VIII. Но­ваць­кий впо­ряд. IX. Спі­ва­є­мо. X. Лис­ту­ван­ня.

В 1949 р. від­да­но до дру­ку ма­те­рі­я­ли чис­ла 2 «В.О.Р.» (літ­ній ма­те­рі­ял), а піс­ля їх по­я­ви прий­шло ба­га­то від­гу­ків від но­ваць­ких ви­хов­ни­ків, що­би «Во­гонь Ор­ли­ної Ра­ди» по­яв­ляв­ся як пе­рі­о­дик — квар­таль­но. На­яв­ність жур­на­лу но­ваць­ких ви­хов­ни­ків — це ве­ли­кий наш здо­бу­ток у до­по­мо­зі но­ваць­ким ви­хов­ни­кам вес­ти ро­бо­ту з діть­ми під час ман­дрів­ки по чу­жій зем­лі, де не­ма біб­лі­о­тек із ук­ра­їнсь­кою ди­тя­чою лі­те­ра­ту­рою. Здо­бу­ток ве­ли­кий ще й то­му, що в дру­го­му і чер­го­вих чис­лах по­я­ви­ли­ся не ли­ше ма­те­рі­я­ли для ви­ко­рис­то­ву­ван­ня в бі­жу­чій ро­бо­ті з діть­ми, але та­кож і ме­то­дич­ні вка­зів­ки для са­мих ви­хов­ни­ків. «В.О.Р.» по­ви­нен ста­ти не ли­ше дже­ре­лом ма­те­рі­я­лів для ро­бо­ти, але й три­бу­ною, з якої кож­ний но­ваць­кий ви­хов­ник мав би змо­гу го­во­ри­ти на різ­ні те­ми но­ваць­кої ді­яль­нос­ти та но­ваць­ко­го ру­ху за­га­лом.

Важ­ли­вим до­по­між­ним для ви­хов­ни­ків ви­дан­ням О.К. став жур­нал «Во­гонь Ор­ли­ної Ра­ди» («В.О.Р.»), яко­го ви­да­ван­ня я за­по­чат­ку­вав у 1948 р. У Ні­меч­чи­ні по­я­ви­лись пер­ші два чис­ла, а в ЗСА чч. 3 — 9. У лип­ні 1952 р. пи­тан­ня даль­шо­го ви­да­ван­ня «В.О.Р.» роз­в'я­за­но так: ред­ко­ле­гія: ре­дак­тор — пл. сен. Т. Са­мо­тул­ка, спів­ро­біт­ни­ки — пл. сен. Е. Гой­диш, ст. пл. Л. Храп­ли­ва та ст. пл. Ю. Ук­ра­їнсь­кий; ад­мі­ніс­тра­ція: пл. сен. І. Ту­рянсь­кий при до­по­мо­зі ку­ре­ня ст. пл. «Лі­со­ві Мав­ки». На ме­ні ле­жа­ла від­по­ві­даль­ність за ці­лість жур­на­лу.

Ред­ко­ле­гія ви­рі­ши­ла ви­да­ва­ти жур­нал пе­рі­о­дич­но в фор­мі квар­таль­ни­ка. Крім то­го зап­ла­ну­ва­ла ви­да­ван­ня біль­ших об­'є­мом праць чи спе­ці­яль­них збі­рок ма­те­рі­я­лів до по­о­ди­но­ких но­ваць­ких умі­лос­тей, но­ваць­ких проб, ім­през і т.ін. в фор­мі «Біб­лі­о­те­ки В.О.Р.».

5 чис­ло «В.О.Р.» по­я­ви­ло­ся як «круг брат­чи­ків і сес­три­чок» у вис­лі­ді до­мов­лен­ня що­до вклю­чен­ня до спів­пра­ці у ви­да­ван­ні жур­на­лу Кад­ри Ви­хов­ниць — гру­па «Но­ваць­кі Ви­хов­ни­ці». «Обид­ва ГРе­фе­ра­ти УПН-ів та УПН-ок, — чи­та­є­мо в спіль­но­му по­ві­дом­лен­ні Го­лов­но­го ре­фе­рен­та УПН-ів пл. сен. Т. Са­мо­тул­ки та Го­лов­ної ре­фе­рен­тки УПН-ок пл. сен. Т. Го­ро­хо­вич, — рі­ши­ли злу­чи­ти свої ви­дан­ня „Во­гонь Ор­ли­ної Ра­ди” та „Наш Виш­кіл” і ви­да­ва­ти один спіль­ний ме­то­дич­но-інс­трук­цій­ний жур­нал но­ваць­ких ви­хов­ни­ків і ви­хов­ниць під наз­вою „Во­гонь Ор­ли­ної Ра­ди — Круг брат­чи­ків і сес­три­чок”».

Я як ре­дак­тор пер­ших 8 чи­сел «В.О.Р.», хо­тів би від­мі­ти­ти ве­ли­ку до­по­мо­гу в ді­лян­ках: ре­дак­цій­ній — ст. пл. Л. Храп­ли­вої та пл. сен. Е. Гой­диш, а в тех­ніч­ній — пл. сен. Б. Ру­бі­но­ви­ча (ч. 1), пл. сен. М. Се­ни­ці (ч. 2), пл. сен. Т. Бі­лос­тоць­ко­го (чч. 3, 7 — 9), За­го­ну «Чер­во­на Ка­ли­на» (пл. сен. Я. Бой­ду­ни­ка, пл. сен. М. Сав­чинсь­ко­го, чч. 4 — 6).

По­чи­на­ю­чи з ч. 9 «В.О.Р.» обов­'яз­ки ре­дак­то­ра пе­рей­няв пл. сен. Е. Гри­ма­ляк, а ад­мі­ніс­тра­цію ст. пл. Л. Юзе­нів при до­по­мо­зі ку­ре­ня «Вер­хо­вин­ки».

 

Про журнал „Новак"

Зор­га­ні­зо­ва­но в Авґ­збур­зі ре­дак­цій­ну ко­ле­гію в скла­ді: проф. Мі­я­ковсь­кий, п. Ма­рія Юр­ке­вич, пл. сен. М. Гри­го­рі­їв та Т. Са­мо­тул­ка, яку зго­дом очо­лив п. Н. Щер­би­на У рям­цях т. зв. «Плас­то­во­го Ви­дав­ниц­тва» в Авґ­збур­зі ви­да­но жур­нал під наз­вою «Но­вак». Пер­ше чис­ло по­я­ви­ло­ся 3.І. 1946 р.